Які хвороби лишив по собі вибух на ЧАЕС?

Чорнобиль – не лише забруднена територія і покинуті домівки. Не лише втрачені життя багатьох ліквідаторів катастрофи. Це захворювання – ті діагнози, з якими нам або нашим знайомим тепер доводиться жити. Проблеми зі щитоподібною залозою, пухлини, хвороби крові. Деякі з цих недуг не є фатальними – але вони так чи інакше впливають на якість життя. Минув 31 рік, і лікарі говорять про віддалені наслідки тієї катастрофи, підбивають підсумки.

Про те, як вплинув Чорнобиль на здоров’я наших земляків, ми спілкуємося з фахівцями Чернігівського обласного центру радіаційного захисту та оздоровлення населення – лікарем-гематологом Іваном Осадцівим і кандидатом медичних наук, лікарем-ендокринологом Олегом Осадцівим.

Коли вибухнув Чорнобиль, Іван Осадців закінчував другий рік клінічної ординатури в Київському інституті гематології і трансфузіології. Відразу після аварії був направлений у 30-кілометрову зону — організовувати сортувально-евакуаційні шпиталі для ліквідаторів. Згодом повернувся в Інститут гематології й уже там брав участь в обстеженні пацієнтів із променевою хворобою. У 90-ті роки доклав чимало зусиль для створення Центру радіаційного захисту населення в Чернігові.

– Іване Васильовичу, коли говоримо про наслідки радіації, перше, що спадає на думку, – променева хвороба. Розкажіть детальніше, що це таке?

– Відразу після аварії радіація вплинула перш за все на кров. Найбільше постраждали ліквідатори і населення, яке проживало в межах 30-кілометрової зони. Підвищена доза радіації викликає променеву хворобу різних ступенів тяжкості. Легкий ступінь наставав десь через 21 день. При цьому показники лімфоцитів, лейкоцитів, тромбоцитів падають до нуля. У такої людини немає імунітету. Я пам’ятаю, цих пацієнтів помістили в ізолятор в Інституті гематології, а їм сказали, що в ЦУМі для переселенців із Прип’яті дають пільгові товари. Люди крізь вікно повтікали з того ізолятора. І хто застудився чи десь підчепив найменшу інфекцію – у того розвинулася пневмонія. У багатьох крізь шкіру по всьому тілу почала проступати кров. Пацієнти з променевою хворобою третього ступеня ще раніше відчули наслідки, і вони були ще тяжчими. Ці хворі, як правило, померли. А от перший ступінь – це стовідсоткове виживання. Через кілька тижнів стан уражених нормалізувався і вони повернулися до життя. Такими були найперші наслідки радіації. Їх відчули на собі ліквідатори. Після аварії на Чорнобильській АЕС в області їх нараховувалося близько 16 тисяч. Нині залишилося 7900. І ще 1277 осіб – евакуйовані з 30-кілометрової зони. У них захворювання практично такі ж самі, як і у ліквідаторів. Адже ці люди також кілька днів перебували у межах дії радіації й отримали певні дози.

– Отже, за 30 років половина учасників ліквідації наслідків аварії пішла з життя. Це чимало за такий час. Як проявилася дія радіації на їхньому здоров’ї через роки після аварії?

– Нині ми живемо в період віддалених наслідків. Опромінення викликало збільшення онкозахворювань. Першими серед них є лейкози – вони викликають загибель людей у середньому через 10 років від моменту опромінення, це значно раніше, ніж інші види ракових захворювань.

Окрім хвороб крові, у ліквідаторів почастішали й такі діагнози, як рак шлунка, товстого кишечника, прямої кишки та легенів. Вважається, що це пов’язано не лише з радіацією, а й із курінням, стресами, іншими факторами. У жінок є ризик захворювання на рак молочної залози. А також пухлини гінекологічні – яєчників, матки. Різні гормональні порушення – не лише ті, що стосуються щитоподібної залози. У 80% ліквідаторів відзначається лейкопенія – підвищення рівня лейкоцитів.

Є підвищення рівня еритроцитів, лімфоцитів – дуже велике відхилення від норми. Один знайомий професор, котрий лікував ліквідаторів, називав це явище «танець крові». Як правило, такі відхилення у формулі крові свідчать про певні захворювання – як реакція на них. Тому ці постраждалі особи потребують регулярного обстеження – щоби дивитися, чи це просто віддалена реакція на колишнє опромінення, чи прояви якоїсь онкопатології.

– Окрім ліквідаторів та евакуйованих із 30-кілометрової зони, які ще групи осіб постраждали внаслідок вибуху і як?

– Є така категорія, як особи, що мешкають на контрольованій території – тобто в найбільш забруднених районах. Це Козелецький, Корюківський, Новгород-Сіверський, Ріпкинський, Семенівський, Сосницький, Чернігівський. Нині ці території, що підлягають нагляду, за законом анульовані, відповідно – позбавлені пільг тощо. Але для нас, лікарів, ці люди лишаються постраждалими, і вони повинні у нас обстежуватися. Ці райони постраждали від іонізуючого опромінення. А от від так званого йодного удару постраждала вся область. І навіть більше – країна. Бо йод дуже леткий, територія розповсюдження радіоактивного йоду була великою. Всі народжені у проміжку 1968-1986 років вважаються постраждалими від йодного удару, і їм бажано регулярно проходити скринінг на виявлення захворювань щитоподібної залози.

– Що означає «скринінг»?

– У перекладі з англійської – «просіювання». В області 140 тисяч осіб, народжених у згаданий період. Цим людям варто пройти УЗД щитоподібної залози – частина з них, які не мають патологій, відсіється. При найменших відхиленнях їх перевіряє ендокринолог. Якщо треба – призначають додаткові аналізи на гормони. Для цих людей 1968-1986 років народження у нашому закладі діє програма обстеження за бюджетний рахунок, прийнята за підтримки обласної ради. Людина може взяти паспорт, прийти до нас, пройти УЗД щитовидки та обійти інших лікарів – 16 спеціальностей для дорослих. Єдине – аналізи доведеться робити за власний кошт.

– Таким чином, ми поговорили про захворювання щитоподібної залози. А як щодо інших хвороб?

– Ті, хто мешкає на контрольованих територіях, великих доз опромінення не отримали, однак усе одно радіація подіяла, і, як кажуть науковці, будь-яка доза є наддозою. Також зростає кількість онкологічних захворювань. Я впевнений, що якби ми могли зробити детальний скринінг людей, котрі живуть на контрольованій території, особливо старшого покоління, то статистика онкологічних захворювань могла би бути більшою, ніж є. Адже багато з них не обстежуються. І, зрештою, вважається, що помирають від серцево-судинних захворювань.

– А як щодо здоров’я дітей, народжених від постраждалих?

– Науковий центр радіаційної медицини вказує, що є ріст вроджених вад. На щастя, незначний. Однак прогнозується, що вплив радіації може позначитися і через кілька поколінь.

– Наскільки сьогодні ваші пацієнти свідомі щодо власного здоров’я? Чи приходять обстежуватися для профілактики, чи звертаються вже тоді, коли щось серйозно турбує?

– Активізувалися молоді люди. Ми давали багато інформації про наші програми обстежень по радіо, в газетах, і молодь, потерпіла від йодного удару, почала приходити до нашого закладу. А решта обстежується переважно тоді, коли виникають проблеми.

– На жаль, ми не можемо змінити історії, частиною котрої став вибух на ЧАЕС. Але як ми можемо собі допомогти?

– Я не буду винаходити велосипед і повторю ті рекомендації, які ви, можливо, вже чули. Це орієнтація на здоровий спосіб життя. Також потрібно їсти продукти, що мають радіопротекторний ефект, – це морська капуста, морепродукти, гарбузи. Ну і, звичайно ж, обстеження, рання діагностика. Треба вчасно виявляти проблеми, щоби знати, які є відхилення, коригувати їх. Своєчасне лікування набагато ефективніше й дешевше, ніж боротьба з уже задавненими хворобами.

Йодного удару
зазнала вся країна

Кандидат медичних наук, лікар-ендокринолог Олег Осадців розповідає про вплив радіації на здоров’я щитоподібної залози.

– Захворювання щитоподібної залози, зокрема рак, офіційно на міжнародному рівні визнані постчорнобильськими. Тому патологія щитоподібної залози – чи не основна, що розвинулася внаслідок Чорнобильської катастрофи. Всі жителі України, і навіть частини країн Європи, піддалися дії цього радіоактивного йоду. Найбільш уразливі верстви населення – діти та підлітки до 18 років на момент аварії. Навіть іще не народжені діти, які були тоді в лоні матері, отримали цей радіоактивний йод. У дитини у внутрішньоутробному періоді розвитку щитоподібна залоза закладається десь на 10-12-й тиждень. Тому вже з 2-го триместру вона споживає той йод, який надходить до організму матері.

До вибуху на Чорнобильській АЕС не спостерігалося випадків раку щитоподібної залози у дітей. А в 1989 році – з’явилися. Онкопатології проявилися не відразу, а за кілька років після аварії. І, за висновками науковців, пік патологій може припасти на кілька десятиліть після аварії.

Ми рекомендуємо людям, які входять у цю вікову групу ризику, хоча би раз пройти УЗД щитоподібної залози. Рак цього органу розвивається у формі вузла, і до 40% вузлів, які лікар може не намацати руками, виявляє УЗД. Якщо вже є певні проблеми зі щитоподібною залозою, то огляд варто проходити регулярно.

Спілкувалася
Вікторія ГАВРИК, "Деснянська правда"