Яка на війні користь від танцюриста?

Як і всі мої дописи, цей - чергове питання до самого себе: а яка реальна користь державі Україна під час масштабної війни від, наприклад, танцюриста Влада Ями?

Звичайно, дорогий кожний багнет і все таке. На жаль, гинуть артисти балету, музиканти, театральні й кіноактори, поети та інші митці. Але чому регулярно на різних інформаційних ресурсах вилазить: "Влад Яма виїхав і не повернувся", "Олег Винник утік від війни", "Потап за кордоном" тощо.

Розумію, є поняття морального вибору. На твою країну напали - мусиш бути тут, це твій обов'язок. Проте Україні зараз зброя потрібна більше, ніж Влад Яма з Винником. Ось Арестович не втік, замінив Винника - комусь легше від того? Це якось наблизило перемогу? Чи просто громадянам хочеться, аби ті, кого вони бачили в телевізорі і на чиї концерти ходили, долучилися до війська чи волонтерського руху? Ось мій улюбленець, він мене не кинув, він воює/забезпечує. По-моєму, це інфантилізм.

Яйця по 17 гривень за кіло значно гірший факт, ніж відсутність Олега Винника в воюючій країні. Реально все крутиться без них та їм подібних. І якби не нагадували, що їх нема, навряд би хто в ці дні про них згадав. Якби самі про себе не нагадали. Словом, є реальніші герої, живі та загиблі, ніж жменька артистів та інших публічних людей, що виїхали в Дубай та Монако. Хіба що вони вивезли з собою якісь цінності, без яких перемогти важче...

Андрій КОКОТЮХА