Як у Городні свято Купала заборонили...
ГОРОДНЯНСЬКІ ПІРАТИ ПРОТИ МАРЕНИ ТА КУПАЛА або навіщо Городнянські чиновники нищать древні традиції
Найколоритніше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят - Івана Купала. Справжнє театралізоване дійство із міфічними героями донедавна відбувалось і у Городні на березі річки Чибриж.
До цього свята молодь завжди заздалегідь старанно готувалась: робили опудало, готували деревця, називали їх “Мареною” або “Купалом”.. Довкола опудал дівчата та хлопці водили таночки й співали ритуальні купальські пісні. Також дівчата плели з живих квітів вінки. До них прикріплювали і запалювали свічки. Вінки зі свічками пускали на воду, а хлопці намагалися згодом зловити їх. Обов’язково у ніч на Івана Купала розкладалось велике вогнище, через яке стрибали молоді поодинці або в парі.. Все відбувалось за давніми традиціями, які передавались із покоління в покоління
Учасників купальського дійства вітали гості свята – керівники району та міста. Святкового настрою додавала концертна програма та виїзна торгівля. Це свято чекали, до нього готувались городяни , приходили цілими сім’ями.
Та в якийсь момент місцева влада самоусунулась від проведення цього свята. Наче ніхто і не забороняв, але ж, ніхто і не готував. В Городні подейкують, що на рішення керівників міста та району вплинули священнослужителі московського патріархату. Мовляв, на ці дні припадає піст. То ж свято в цьому році вирішено було перенести на тиждень вперед, цебто, на 12 липня. Але, вже іменували його (язиком оригіналу з об’яви в газеті) - «Лето в зенит идет, речка-матушка зовет».
Куди увечері городян «речка-матушка зовет» здогадатись можна із програми свята. Родзинкою свята передбачене театралізоване дійство … «Піратська вечірка». Звідки в Городні взятись піратам — не второпаю. Фантазії районному відділу культури не позичати. Леся Українка із своєю “Лісовою піснею” відпочиває.
Важко зрозуміти логіку керівництва міста. Адже, на піст припадає і Новий рік. Але, слава богу, городянські «вожді» не додумались перенести його святкування на березень, влаштувавши вживання березового соку замість шампанського.
Також на піст припадає і День молоді, який традиційно збирає в останню суботу червня декілька десятків тисяч людей на кордоні трьох республік в с. Сеньківка. Там і шашлики на кожному кроці, і спиртні напої рікою. Тим не менш, фестиваль молоді в цьому році освятив своєю присутністю Митрополит Київський і всієї України Володимир. Попри все, святкували Івана Купала в Києві і Чернігові, в Мені і інших райцентрах області, а також в Мощенці, Солонівці та других селах Городнянського району.
Із особистих міркувань не буду давати оцінку діям місцевої влади. Краще наведу декілька висловлювань моїх земляків .
Юлія , випускниця ЧДПУ ім. Т.Г. Шевченка:
«Свято Івана Купала – це давнє свято, що має дохристиянські корені, його відзначають в Україні,Росії, це Різдво Івана Хрестителя. Тільки на це свято запалюють символічне велике вогнище, через яке стрибають дівчата і хлопці поодинці або в парі, проходячи таким чином своєрідний ритуал очищення. Вважаю що існує містичне підґрунтя даного свята, адже не даремно домінує образ папороті, що з”являється тільки у ніч свята. Та й здобути цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила.
Той, хто забуває славні традиції свого роду, сам приречений на забуття. Дуже шкода, що з віковими традиціями обходяться так легковажно.
Лариса , городнянка:
«Свято Івана Купала для мене, перш за все цікаве, веселе дійство зі своїми обрядами та традиціями. На мою думку, це наймістичніше свято. Завжди святкувала його з друзями на березі річки .Останні роки , в зв’язку з перенесенням дати, свято втрачало свою містичну суть. Адже відбувалось не в той день і не в той час. Шкода, що цього не розуміє влада, а ми є її заручниками.».
Оксана , молода матуся:
«Для мене свято Івана Купала – це щось неймовірне. З цим святом пов’язано багато легенд. Найбільше мені подобається повір’я: якщо в ніч на Івана Купала ви зустрічаєте свою половинку і проведете з нею весь час, то будете разом в коханні та взаєморозумінні все життя. Це свято й справді містичне, але це може побачити тільки той, хто вірить у чудеса. Напевно наша влада не вірить вже нічому. А на вигляд – нормальні люди.
Міркування виклав Олександр ВЕРХУША
| Читайте також |
| Коментарі (3) |
|
| |
0
