Як то воно було...

"Помню раньше музика грала, чарку наливали, консервований горошок продавали тут таки за углом, півників на патичку, приники", - повсідавшись довкіл копанки, смакуючи натщесерце цілющу чарку й запиваючи свіжим березовим соком се добро дід Клим розказував як то воно колись було, дід Микола жував вощину і в задумі супив чоло, десяток бджіл не могли поділити чотирьох квіток фіолетового крокусу, а на жовтий не звертали уваги і це неабияк турбувало бабу Теклю і кицьку, "треба буде розсадити, щоб більше їм було", - думалося бабі, кицька думали про своє, світило сонце, весніло, життя тривало.

Борис ГУМЕНЮК