реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОЛІТИКУМ

Як оцінюють Китай наші союзники?

Національна оборонна стратегія США визначає росію як «гостру» загрозу, а Китай як «виклик, що розвивається».
Стратегічна концепція НАТО, прийнята в червні 2022 року, називає росію «найзначнішою та прямою загрозою», разом з тим вперше в історії Альянсу визначає, що Китай «кидає виклик нашим інтересам, безпеці та цінностям».
Які ці виклики?

1. Виклики в технологічній сфері.

- Інфраструктура 5G/6G. Експансія Huawei як постачальника телекомунікаційної інфраструктури 5G в багатьох країнах, дає Пекіну доступ до комунікаційних мереж, створюючи вразливі точки для країн Альянсу. 6G із вбудованими можливостями штучного інтелекту, які мають військове значення, може становити ще більшу загрозу.

- Оборонні та квантові технології. Пекін шукає шляхи до технологічного домінування в системах командування, зв'язку, логістичних кіберсистемах і сфері штучного інтелекту. Квантові комп’ютерні потужності в руках Китаю можуть зробити системи шифрування Альянсу доступними для злому.

- Splinternet. Китай через Huawei пропонує новий Інтернет-протокол, який є спробою розробити архітектуру нового Інтернету. Новий IP надає державі чіткий контроль щодо дій користувачів.

2. Небезпечна залежність породжена китайськими інвестиціями в європейську інфраструктуру, включаючи стратегічні порти, телекомунікації, електромережі, а також сферу рідкісноземельних елементів та критичних матеріалів («Один пояс, один шлях»).

3. Морські та арктичні претензії Китаю, його космічна політика.

- Китай вводить в експлуатацію бойові кораблі з безпрецедентною швидкістю з часів Другої світової війни, щороку додаючи еквівалент повного Британського королівського флоту. Нарощування військово-морських сил Китаю має мету зробити країну рівним конкурентом Сполучених Штатів.
Протягом наступного десятиріччя Китай розширить свій морський доступ до Атлантики.
Китай вже працює над створенням атлантичних портів в Африці.

На фото – перший китайській авіаносець “Ляонін”, екс-авіаносець “Варяг”, проданий Китаю Україною за часів президентства Л. Кучми офіційно за 20 мільйонів доларів США.

- Мілітаризація космосу. Китай продовжує вдосконалення свого військового космічного потенціалу, зокрема для розвідки, супутникового зв’язку та навігації, протисупутникових можливостей. Китайські стратеги вважають використання космічних систем центральною частиною сучасної війни.

- Арктика. Китай максимально заявив про себе як про «при-арктичну» державу та оголосив про мету з’єднати Китай із Європою через “Полярний шовковий шлях” через Північний Льодовитий океан, щоб поглибити економічні зв’язки та отримати доступ до ресурсів.

4. Китайсько-російська угода. Розширення російсько-китайського оборонно-промислового співробітництва в сфері таких технологій як гіперзвукова зброя, протикосмічні технологій та будівництво підводних човнів. Обмін інформацією щодо стратегій підриву єдності членів НАТО.

Для нейтралізації загроз країни НАТО домовились щодо розширення обміну розвідданими про Китай, мінімізації залежності ланцюга постачання від Китаю, оновлення вимог щодо безпечних телекомунікацій 5G.
Крім того, європейські країни НАТО повинні протягом наступного десятиліття наростити свій військовий потенціал до рівня, який забезпечить половину сил і можливостей, включаючи стратегічні засоби, необхідних для колективного захисту від росії.
Оскільки якщо одночасно вибухне конфлікт з Китаєм в Азії та росією в Європі, Сполучені Штати можуть не мати змоги розгорнути адекватні підкріплення в Європі.
Більше деталей в звіті Ганса Біннендійка та Деніела С. Гамільтона.

Андрій ПРОКОПЕНКО



Теги:китай, Андрій Прокопенко


Читайте також






Коментарі (0)
avatar