Як менські депутати до Верховної Ради їздили
Після екскурсії в столицю. Чи потрібна оптимізація парламенту?
Це вам не Фінляндія.
Одного вересневого дня група депутатів і працівників апарату Менської РДА, голів місцевих рад – слухачів школи місцевого самоврядування відвідали найвищий законодавчий орган держави – Верховну Раду. Бажаючих зібралося чимало – понад півсотні душ. Виїхавши о 5-й годині ранку, близько 9-ої, незважаючи на шалені затори в столиці, вже були біля парламенту. Народні обранці якраз сходилися на роботу.
Перед початком екскурсії меняни сфотографувалися на ганку, оглянули прилеглу територію. Відразу впала в око велика кількість правоохоронців, як у формі та в званні до підполковників включно, так і в цивільному. Зате пам’ятка архітектури Маріїнський палац, що неподалік видно за високим парканом, досі не реставрований. А роботи ж починалися ще за попереднього Президента. Нині там привільно хіба що бур’янам. Ось такі пріоритети: на розбудову стадіонів, аеропортів, «Хюндаї» грошей вистачає, а на пам’ятку архітектури –ні.
Тут пригадалася розповідь одного з сільських голів, який торік побував у Фінляндії. Там він побачив Президента, яка пішки йшла на роботу, а прем’єр-міністр під’їхав на велосипеді.
Далі працівники інформаційного управління апарату Верховної Ради, як і було перед тим домовлено організаторами поїздки – керівництвом райради, запросили менян до будинку Верховної Ради. Але перед тим була дуже ретельна і прискіплива перевірка паспортів, сумок, прохід через рамку металошукача, звірення прізвищ із завчасно підготовленим списком. Одному з менян довелося залишити в гардеробі кінокамеру. Фотоапарати, правда, дозволили пронести. Але це у головному приміщенні Ради. При проході до комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування – знову черга, звірення прізвищ, а фотоапарати довелося залишити. Так що сфотографувати народних депутатів, з якими зустрічалися в згаданому комітеті, було нічим. У мене виникла підозра, що то було зроблено спеціально: народні ж депутати всі виявилися від опозиційних фракцій, за виключенням хіба що представника від Компартії. Жодного представника Партії Регіонів не бачили.
Ні кнопкодавів, ні боїв.
Працівниця інфоруправління провела екскурсію по головній будівлі Верховної Ради. Хоча весь парламент: його комітети та управління розміщуються аж у 15-и будівлях. Відоме ж триповерхове приміщення, де проходять засідання парламенту, було споруджене ще перед війною. Сесійна зала розміщена на другому поверсі, а над нею відомий купол. Із фойє третього поверху екскурсантів групами по кілька десятків чоловік запускали на короткий час на балкон для преси подивитись, як працюють депутати. Фотографувати зал суворо заборонили: державна таємниця? Але день був не гарячий – час запитань до уряду. Тож ні «кнопкодавів», ні кулачних боїв біля трибуни чи в залі побачити не вдалося. А жаль.
Показали нам і гарно оформлений конференц-зал (його часто демонструє телебачення), який розміщений у підвальному приміщенні, посиділи на стільцях, де зазвичай знаходяться представники ЗМІ. (Правда, після розповіді, дехто з менян таки посидів у депутатських кріслах, навіть у кріслі головуючого). А екскурсовод повідомила про те, хто засідає у конференц-залі, які у Верховній Раді люстри та які встановлено крісла у сесійній залі для нардепів із нестандартними фігурами типу Юхима Звягільського, тощо.
Розповідали опозиціонери. А де ж регіонали?
Далі в програмі екскурсії була зустріч з депутатами-земляками у комітеті з питань державного будівництва і місцевого самоврядування. На неї прийшли уродженець Щорського району, Березнянський зять Сергій Аверченко («Удар»), Руслан Марцінків (родом з Бобровиці) – («Свобода»), Руслан Князевич, Тетяна Слюз («Батьківщина»), Віктор Губар (КПУ)- уродженці Чернігівщини. Народні депутати мали змогу розповісти про своє бачення ситуації в державі та у владних структурах, про свою законотворчу діяльність. Керівників територіальних громад Менщини насамперед цікавило: чому Державне казначейство України практично повністю паралізувало роботу місцевих рад, чому не можна використовувати навіть ті кошти, які зібрані місцевими громадами? Колишній керівник Державного казначейства Тетяна Слюз детально розповіла про роботу цієї інституції, нагадавши при цьому, що через величезний дефіцит бюджету Казначейство змушують працювати так, як це робилося і робиться нині. Бувають часи, коли на рахунках Казначейства після всіх видатків залишалися тільки сотні тисяч гривень. Якщо, не дай, Боже, станеться якийсь катаклізм, ліквідовувати його буде нічим. Одним словом, правлячий нині режим до керувався до того, що запустив руку в кишеню місцевих бюджетів.
«А хіба ви в цьому не винні, коли виконували всі команди влади для того, щоб якомога більше голосів набрали представники нинішньої парламентської більшості?- емоційно запитував народний депутат Сергій Аверченко.- То що ж ви хочете від них? Ми боремося, як можемо, рук не опускаємо, але що ми можемо зробити, якщо опозиція перебуває у меншості?»
Можливо, хтось із сільських голів і образився, але ж виду не подав. Бо що скажеш, коли правда очі коле?
І тут прийшов Ляшко…
Остання зустріч у ВР проходила у комітеті з питань фінансів та банківської діяльності, де заступником голови народний депутат по мажоритарному округу, до якого входить і Менський район, відомий своїми епатажними витівками Олег Ляшко. Одні його «Вила напоготові» чого варті! Він відразу ж гостро відреагував на закид колеги приказкою про винну невістку. Нагадав про те, що жодного села немає на Менщині, де б він не побував, і що це його стараннями виділено ще торік району з держбюджету 5 мільйонів гривень, з яких 600 тисяч уже проплачено: «Зроблю все залежне, щоб усі 5 мільйонів гривень були проплачені. Тисніть на місцеву владу. Кошти ж були виділені ще в грудні минулого року, а розпорядження підписане лише 18 червня 2013 року. Чого півроку згаяли? За ці гроші вже можна б було районний Будинок культури відремонтувати. Натомість лише у вересні проводиться тендер на ремонт. Ні, паразити, не освоюють гроші, щоб Ляшку авторитет не піднімати. Моє завдання вибити гроші. А ваше освоїти. Якщо не будуть освоєні кошти, то голови повідкручую тим, хто не освоїв. Найближчим часом у мене заплановано кілька візитів у район»,- у звичній манері заявляв Олег Ляшко.
Один з депутатів Менської райради поскаржився, що дороги не ремонтуються, навіть ями не по асфальтують. «Я знаю, як зробити, щоб не крали. Доріг по всій країні немає»…- додав нардеп.
Сільський голова Блистови Юрій Мишкін нагадав, що й досі не підведено газ до села.
«У 2009 році я вибив гроші на підвідний газолін до Блистови і Ленінівки,- каже Олег Ляшко.- Але влада змінилася і все пропало».
Представники смт Березна просили допомогти відкрити Будинок культури (попередній повернули церкві). Пропонували для цього викупити приміщення колишнього ресторану райспоживспілки, бо в будівництво нового вогнища культури не дуже вірять. Ресторан заставлений у банку за борги і просять за нього близько 300 тисяч гривень.
«У 2015 році буду балотуватись у Президенти України,- відповів Ляшко.- І от березнянці повинні на 90 відсотків за мене проголосувати і перше, що я зроблю, Будинок культури у Березні».
Висловився нардеп і за ліквідацію райдержадміністрацій – навіщо в районі два голови, нагадав, що зареєстрував закон, за яким все, що стосується спадщини, має оформлятися в селі. «Такого депутата як Ляшко, немає ні в кого: молодого, розумного, доступного. Чернігівщина тримає перше місце за рівнем смертності і одна з останніх по народжуваності. Вся політика спрямована на те, щоб село зникло. Але один депутат у полі не воїн, треба, щоб команда була», - завершував Олег Ляшко свій виступ перед менянами.
Замість моралі.
Обдумуючи побачене і почуте під час поїздки до Верховної Ради, дійшов висновку, що робота її за останнє десятиліття стала більш закритою, витратною. Чого вартий знаменитий паркан і посилена охорона! Такого у 2002 році, коли група керівників штабів БЮТ з Чернігівщини гостювала у Юлії Тимошенко, я не бачив.
Нинішня діяльність правлячої більшості у Верховній Раді ( Партія Регіонів, КПУ та позафракційні) все частіше підводять українців до думки: такий парламент задорогий для держави. Правляча більшість нині активно проводить курс на оптимізацію системи освіти, культури, охорони здоров’я. Мені ж здається, що така оптимізація мала б розпочатися із самої Верховної Ради, із скорочення як кількості нардепів, так і його роздутого апарату, який ледве вміщується в 15-и (!) будівлях.
Валерій Магула.
Фото автора.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |