Із заміток провінційного читача: Меркель і Снайдер

Звісно, подобається, коли відомі люди, особливо політики, показують які книжки вони читають.

Але, це прокляте "але", що руйнує красиву картинку їх начебто інтелектуальності...

Ось, скажімо, відомі два політики хвалять книгу про Ангелу Меркель. Ок. Я прочитав. А вони, схоже, ні.
Бо не могли ж не помітити очевидного факту служби Ангели Меркель у штазі! Після закінчення університету вона їде працювати в якесь маленьке місто та приходять люди зі штазі, пропонують співпрацю, вона, мовляв, відмовляється - їй не дають роботи в цьому містечку. Але дають роботу в ...столиці, і не деінде, а в академії наук. Ферштейн?
Я вже не кажу про такі дрібниці, як надання її батьку - пастору автомобіля владою (!) у розбитій післявоєнній Німеччині. Комуністичній і атеїстичній, між іншим...

Або зараз розхвалюють історика Тімоті Снайдера. Я його читав. І відвернувся після його писання про Голодомор і Голокост, які чомусь порівнює... Спасіба, не нада! Не кажучи вже про поверховість його історичних уявлень, на що щойно звернув увагу Антон Санченко - мовляв, південь України ніколи не був українським (Олешки, Січі, Хаджибей, зимівники козацькі, Кальміуська паланка - нічого не було за цим істориком).

...Може, це я такий в'їдливий, бо в нас, у провінції, частіше електрику відключають і ми більше за столичних дядь і тьоть читаємо?

Василь ЧЕПУРНИЙ