Із сіножаті

О. Жомніру

Туман деревам ліг на плечі,
і що додому вже пора
нам нагадали тихий вечір,
його супутниця - зоря.

Узлісся контури розмиті
і нереальної ріки...
Здавалось, десь у іншім світі
про щось балакали дядьки.

Плив віз ковчегом, повним сіна.
Кричали в лузі деркачі.
Зоря упала, як росина
й заснула на моїм плечі.

Михайло КУШНІРЕНКО Фрагмент картини Віктора Ковтуна "Полудень. Деснянська косовиця"