Історичний календар: акція 30 червня 1941 року

29 червня 2016 р. у Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці iм. В.Г. Короленка відбувся круглий стіл «30 червня 1941-го – проголошення Акта відновлення Української Держави» до 75-річчя історичної події у боротьбі за незалежність України у XX столітті.

«Проголошення Акта відновлення Української Держави 30 червня 1941 р. у Львові – це одна з важливих історичних подій нашої історії, яка повертається до нас. Ми повинні знати про своє минуле, тим більше у Рік Державності України, коли відзначаємо 25-річчя власної сучасної держави», – наголосила на початку роботи круглого столу Інна АЛІФЕРЕНКО, директор Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки iм. В.Г. Короленка.

«Акт відновлення Української державності 30 червня 1941-го року у Львові – чергова спроба українців заявити про власну державність вже під час Другої світової війни. В тодішніх міжнародних умовах такі дії навряд чи могли бути успішними. Однак вони засвідчили волелюбність українського народу, прагнення самим урядувати на рідній землі і не залежати від жодної сили. Тож впевнений, що 30 червня займе гідне місце в українському календарі і стане пам’ятним днем процесу державотворення», – підкреслив Сергій ГОРОБЕЦЬ, кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам’яті.

Він привернув увагу до такої закономірної тенденції в сучасній Україні: «Ми поступово відходимо від радянських окупаційних свят – ніхто не сумує за 7 листопада (хоча його відносно недавно відмінили як державне свято), на наших очах руйнується міф про 23 лютого, а формат святкування 9 травня зміщується згідно загальноєвропейської традиції на День пам’яті і примирення 8 травня. Відійде у минуле і 22 червня, бо українські міста почали бомбардувати в перший же день Другої світової, 1 вересня 1939 р. Відтак замість міфічних свят мають постати справжні українські традиції. І прикметно, що День Конституції України з’єднується із такою важливою віхою державотворення, як Акт 30 червня 1941-го, що поєднує воєдино сучасність із Українською революцією 1917–1921 рр., робить їх нероздільним процесом».

Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, розповідаючи про обставини українського подвигу 75-річної давнини, підкреслив: «Підготовка, сам факт проголошення відновлення Української Держави 30 червня 1941 р., наступні дії розгортання війни українського національно-визвольного руху на чолі з ОУН проти нацистської Німеччини разом із продовженням боротьби з радянською імперією показують, що це не просто важлива віха у визвольних змаганнях, а славетна, легендарна подія сильних духом українських патріотів на чолі зі Степаном Бандерою, Ярославом Стецьком, Романом Шухевичем, Василем Куком та багатьма іншими синами і доньками Українського народу».

Представник УІНП вказав: «Керівництво Німеччини, їхні спецслужби були захоплені зненацька проголошенням відновлення Української Держави і створенням уряду на чолі з заступником С. Бандери Ярославом Стецьком. Ця, на перший погляд, абсолютно безперспективна українська акція під час Другої світової війни, засвідчила незламні прагнення Українського народу мати власну незалежну, соборну державу. Більше того, вже 3 липня 1941-го гітлерівське керівництво змушено було зізнатися, що вони – таки самі агресори-загарбники, а не визволителі від більшовицького ярма. Отже, українці зірвали спробу нацистів використати їх як гарматне м’ясо у війні з радянською імперією. А наприкінці 1942-го на вимогу народу ОУН створила Українську повстанську армію, що об’єднала українців різних партій і течій».

Він відмітив: «Всі вороги українського визвольного руху і об’єктивні історики визнають мужність, героїзм, відданість українських патріотів боротьбі за незалежну Україну. Одна з найважливіших причин: жертовність керівників ОУН Бандери, Стецька та інших, які свідомо не ховалися від репресій і загрози смерті з боку окупантів, показали незламність перед лицем тортур і смерті. Тому рядовим борцям не страшно було йти на смертельний ризик і смерть за Україну».

Вже після круглого столу, відповідаючи на уточнюючі питання з цього приводу, С. БУТКО процитував висновок офіцера нацистської держбезпеки з айнзацкоманди 6 у донесенні від 12 вересня 1941 р., який так характеризував українських націоналістів: «Емісари ОУН відрізняються своїм рішучим стрімленням до мети, своєю скромністю і своєю відвагою, які можуть випливати лише із справжнього ідеалізму».

Історик також нагадав, що вагомий внесок у підготовці і вихованні покоління Бандери-Шухевича-Стецька-Кука у міжвоєнний час зробили українські патріоти, загартовані в часи Української революції 1917–1921 рр., серед них – вихідці з Чернігівщини: Максим Загривний, уродженець сучасного селища Михайло-Коцюбинського Чернігівського району, Осип Твердовський, уродженець Ніжина, Євген Онацький, уродженець Глухова з історичної Чернігівщини, Роман Бжеський, уродженець Чернігова, та багато інших.

Наталія УТИРО, бібліотекар Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки iм. В.Г. Короленка, представила учасникам заходу надзвичайно змістовну тематичну книжкову виставку до 75-річчя проголошення Акта відновлення Української Держави 30 червня 1941 р.

Організатори круглого столу: Український інститут національної пам’яті, Чернігівська облдержадміністрація, Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека iм. В.Г. Короленка.

Олександр МАЙШЕВ, член Національної спілки журналістів України