Істерика трампістів

Ну що ж, благими намірами "презентувати" свій план двом протиборчим сторонам на вирішальній стадії виборчої кампанії в США вистелена дорога... не до перемоги.

Трамп не той психотип, що погодився б поділити "План перемоги" зі своїми головними конкурентами на доленосних для нього виборах. Егоїстичний і безпринципний у ціннісних питаннях, він не рахуватиметься ні з чим заради своєї власної перемоги. Це було очевидно давним-давно.

Він ледве не автоматично займає будь-яку політичну позицію аби тільки вона була протилежною до позиції його опонента. Розколює електорат і працює на контрасті. Це його метод, шлях до перемоги чи поразки.
І поїздку Зеленського він використав для відвертої і вульгарної антиукраїнської пропаганди. Українське керівництво зробило ту саму стратегічну помилку що й на попередніх виборах Трампа - Байдена 2020 року, дозволило використати себе у якості фактора внутрішньополітичної боротьби. Не гравця, а інструмента гри.
Здавалося, коли б ще набиратися міжнародного політичного досвіду як не під час такої війни? Але ні.
Двопартійна підтримка залишилася в минулому. Тепер надія не лише на поразку Трампа-Венса, але й на перемогу демократів в обох палатах нового складу Конгресу.

І ще одне спостереження. Якщо у таборі трампістів така істерика з приводу візиту Зеленського, то справи у них ідуть погано.

Володимир ГОРБАЧ