Ідіотські конфіденти
Я радо відгукнувся на запрошення взяти участь у зустрічі «за круглим столом» з активом обласної Федерації профспілок, яка об’єднує 2512 первинних організацій, координуючи роботу 20 галузевих профоб’єднань області.
Тим паче, що питання для обговорення дійсно були дуже важливими: про соціально-економічне становище в області, заборгованість із виплати зарплатні, проблема відновлення діяльності бюджетоутворюючих підприємств області, порушення прав профспілок на володіння майном, питання соціального страхування, забезпечення пенсійних прав громадян та новий законопроект Трудового кодексу України.
... Найбільший корінь проблем області – у сфері виробництва, а точніше – у невиробництві.
Наприклад, якщо раніше на ВАТ «Чернігівський завод радіоприладів» працювало понад 15 тис. чоловік, то нині залишилось на обліку близько 2 тис. осіб. Але і для тих, що ще якось працюють, заборгованість по зарплатні становить 6 млн. грн.
Подальше існування підприємства під загрозою, позаяк у березні закінчується термін санації і воно може бути ліквідоване. Тим паче, що власником переважної більшості акцій підприємства є громадянин Словаччини.
Не кращою є ситуація на діючих підприємствах області. Так наприклад, у тих же Прилуках керівництво ПАТ «Завод «Будмаш» тривалий час оббиває пороги кабінетів чиновників з проханням виконати передбачене законом відшкодування ПДВ у сумі майже 1,2 млн. грн. за виготовлену і відправлену на експорт продукцію
Керівництво Федерації профспілок звернулось до тих, хто повинен розпорядитися і повернути зароблені гроші, тобто до ДПА України.
Здавалося б, все ясно: люди виготовили продукцію, відправили на експорт, а тепер чекають повернення грошей, що їх забрали чиновники, котрі лякають народ так званим ПДВ.
Проте чиновники з провладної команди вочевидь вважають, що їх головне завдання полягає якраз у тому, щоб гроші лише забирати, а на вуха трудящих вішати локшину посилань на документи, які не мають ніякого відношення до суті справи.
Цей висновок підтвердив заступник Голови Державної податкової служби А. П. Ігнатов, який у відверто знущальному тоні відповів через місяць таке (цитую з його листа від 24.01.2012 № 1551/6/15-4415):
«Згідно із вимогами статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини» (тут і далі – виділення моє, В. К.).
Присвятивши наступні три великих абзаци цього унікального (а чи унікального?) листа посиланню на інші документи, що регулюють діяльність контролюючих органів у сфері використання конфіденційної інформації, пан чиновник А. П. Ігнатов закінчив своє фундаментальне послання таким шедевром бюрократичної епістолярії:
«Відповідно до вимог чинного законодавства, інформація щодо відшкодування податку на додану вартість по ПАТ «Завод «Будмаш» відноситься до інформації стосовно платників податку, яка одержана органами державної податкової служби у зв’язку з виконанням покладених на них функцій. За своїм правовим режимом така інформація є конфіденційною та підлягає наданню міністерствам, відомствам, установам і організаціям у випадках, передбачених законодавством».
І після цих слів згаданий державний службовець високого рангу поставив свій підпис на знак своєї абсолютної невідповідності займаній посаді.
Люди звернулись із ввічливим нагадуванням про те, що мало б бути зроблено без жодного нагадування. Бо за це отримано гроші, які заробляють конкретною працею робітники, зокрема й за рахунок сплати податків на утримання тієї ж ДПА. Причому, вони вірять, що чиновник насправді повинен діяти «в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини» і саме в цих інтересах має повернути попередньо вилучені у них, законно зароблені чесною працею на виробництві, гроші, які тепер сховані під ідіотським прапором конфіденційності інформації про ПДВ.
Трудівникам заводу потрібні їхні зароблені гроші, а не викрутаси щодо «інформації стосовно платників податку, яка одержана органами державної податкової служби у зв’язку з виконанням покладених на них функцій».
Бо по-перше, цю так звану «конфіденційну інформацію» на заводі знає кожен, хоча б тому, що саме в цехах заводу, в реальній роботі людей ця інформація народжується, а зовсім не «у зв’язку з виконанням покладених на (чиновника) функцій».
А по-друге, люди, яким належить їх заробіток, не питають про юридичні аспекти стосовно «збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації», а просто нагадують: поверніть наші гроші!
Думаю, буде слушним закінчити цю відверту розмову абсолютно не конфіденційною інформацією: Ігнатов Андрій Петрович, заступник Голови Державної податкової служби України. Неймовірно швидко зробив кар’єру і тепер він має спеціальне звання – інспектор податкової служби I рангу.
Тому не лише підпис, а й кожне слово цього 38-літнього чоловіка мало б важити дуже багато. Багато – на добро людям, а не на зло. На жаль, «у зв’язку з виконанням покладених (…) функцій», одним розчерком пера (можливо, навіть не розібравшись, що він підписує) чиновник першого рангу залишив сотні чесних людей без зарплати, а завод – без роботи.
У порядному товаристві, в таких випадках чоловік біжить притьмом до ображених ним людей і вибачається. Будемо і ми сподіватися, що молодість не стане на заваді докорам його сумління…
Віталій КОРЖ
Народний депутат України
Скорочено. Повністю стаття надруковна в газеті "Сіверщина" за 23 лютого.
Тим паче, що питання для обговорення дійсно були дуже важливими: про соціально-економічне становище в області, заборгованість із виплати зарплатні, проблема відновлення діяльності бюджетоутворюючих підприємств області, порушення прав профспілок на володіння майном, питання соціального страхування, забезпечення пенсійних прав громадян та новий законопроект Трудового кодексу України.
... Найбільший корінь проблем області – у сфері виробництва, а точніше – у невиробництві.
Наприклад, якщо раніше на ВАТ «Чернігівський завод радіоприладів» працювало понад 15 тис. чоловік, то нині залишилось на обліку близько 2 тис. осіб. Але і для тих, що ще якось працюють, заборгованість по зарплатні становить 6 млн. грн.
Подальше існування підприємства під загрозою, позаяк у березні закінчується термін санації і воно може бути ліквідоване. Тим паче, що власником переважної більшості акцій підприємства є громадянин Словаччини.
Не кращою є ситуація на діючих підприємствах області. Так наприклад, у тих же Прилуках керівництво ПАТ «Завод «Будмаш» тривалий час оббиває пороги кабінетів чиновників з проханням виконати передбачене законом відшкодування ПДВ у сумі майже 1,2 млн. грн. за виготовлену і відправлену на експорт продукцію
Керівництво Федерації профспілок звернулось до тих, хто повинен розпорядитися і повернути зароблені гроші, тобто до ДПА України.
Здавалося б, все ясно: люди виготовили продукцію, відправили на експорт, а тепер чекають повернення грошей, що їх забрали чиновники, котрі лякають народ так званим ПДВ.
Проте чиновники з провладної команди вочевидь вважають, що їх головне завдання полягає якраз у тому, щоб гроші лише забирати, а на вуха трудящих вішати локшину посилань на документи, які не мають ніякого відношення до суті справи.
Цей висновок підтвердив заступник Голови Державної податкової служби А. П. Ігнатов, який у відверто знущальному тоні відповів через місяць таке (цитую з його листа від 24.01.2012 № 1551/6/15-4415):
«Згідно із вимогами статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини» (тут і далі – виділення моє, В. К.).
Присвятивши наступні три великих абзаци цього унікального (а чи унікального?) листа посиланню на інші документи, що регулюють діяльність контролюючих органів у сфері використання конфіденційної інформації, пан чиновник А. П. Ігнатов закінчив своє фундаментальне послання таким шедевром бюрократичної епістолярії:
«Відповідно до вимог чинного законодавства, інформація щодо відшкодування податку на додану вартість по ПАТ «Завод «Будмаш» відноситься до інформації стосовно платників податку, яка одержана органами державної податкової служби у зв’язку з виконанням покладених на них функцій. За своїм правовим режимом така інформація є конфіденційною та підлягає наданню міністерствам, відомствам, установам і організаціям у випадках, передбачених законодавством».
І після цих слів згаданий державний службовець високого рангу поставив свій підпис на знак своєї абсолютної невідповідності займаній посаді.
Люди звернулись із ввічливим нагадуванням про те, що мало б бути зроблено без жодного нагадування. Бо за це отримано гроші, які заробляють конкретною працею робітники, зокрема й за рахунок сплати податків на утримання тієї ж ДПА. Причому, вони вірять, що чиновник насправді повинен діяти «в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини» і саме в цих інтересах має повернути попередньо вилучені у них, законно зароблені чесною працею на виробництві, гроші, які тепер сховані під ідіотським прапором конфіденційності інформації про ПДВ.
Трудівникам заводу потрібні їхні зароблені гроші, а не викрутаси щодо «інформації стосовно платників податку, яка одержана органами державної податкової служби у зв’язку з виконанням покладених на них функцій».
Бо по-перше, цю так звану «конфіденційну інформацію» на заводі знає кожен, хоча б тому, що саме в цехах заводу, в реальній роботі людей ця інформація народжується, а зовсім не «у зв’язку з виконанням покладених на (чиновника) функцій».
А по-друге, люди, яким належить їх заробіток, не питають про юридичні аспекти стосовно «збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації», а просто нагадують: поверніть наші гроші!
Думаю, буде слушним закінчити цю відверту розмову абсолютно не конфіденційною інформацією: Ігнатов Андрій Петрович, заступник Голови Державної податкової служби України. Неймовірно швидко зробив кар’єру і тепер він має спеціальне звання – інспектор податкової служби I рангу.
Тому не лише підпис, а й кожне слово цього 38-літнього чоловіка мало б важити дуже багато. Багато – на добро людям, а не на зло. На жаль, «у зв’язку з виконанням покладених (…) функцій», одним розчерком пера (можливо, навіть не розібравшись, що він підписує) чиновник першого рангу залишив сотні чесних людей без зарплати, а завод – без роботи.
У порядному товаристві, в таких випадках чоловік біжить притьмом до ображених ним людей і вибачається. Будемо і ми сподіватися, що молодість не стане на заваді докорам його сумління…
Віталій КОРЖ
Народний депутат України
Скорочено. Повністю стаття надруковна в газеті "Сіверщина" за 23 лютого.
Читайте також |
Коментарі (1) |
| |