"...И хруст французской булки"

Грізна заява великих слів...
Президент Франції Еммануель Макрон сполошив своїх громадян та кремлівське керівництво заявою про ймовірне надсилання французьких військ в Одесу мало не цього року. При цьому заява виголошена в патетичному стилі: "Я президент, я вирішую!".

Ми, українці, звісно, вдячні за кожне слово підтримки нашої справжньої боротьби проти російських окупантів. Але - не спішімо радіти...

Не буду нагадувати про ганебний програш і капітуляцію Франції у другій світовій війні (а її армію вважали найсильнішою у Європі!), про зраду Францією Польщі, з якою уклала була союзницьку угоду. Не згадуватиму і про ганебну поразку французьких військ в Індокитаї, про виведення їх з Алжиру... Але ось і з Малі - африканської держави, Макрон вивів свої війська, хоча ще у 2017 році клявся воювати з кожним малійським терористом. У Малі були кілька тисяч російських терористів - вагнерівців, що визнав міністр терористичної Росії Лавров. І що ? Їх розгромили французькі війська? Ніт, Макрон їх вивів. І, до речі, не тільки Малі залишили французькі війська, а й ще кілька африканських країн, лишаючи їх на поталу терористам...

Тому не зачаровуймось красивими і грізними словами, на які багата історія Франції. Пам'ятаємо Шевченкове: "Несли, несли та й принесли великих слов велику силу. А більш нічого".

Хоча, ясна річ, мені, як і вам, подобаються картинки- меми Макрона у формі наполеонівській на фоні палаючої Москви.... Проте воювати доводиться виключно українцям.

... І, до речі, у заявах про відправку військ в Україну він забуває додати напівфразу: "...якщо Україна попросить!".

Василь ЧЕПУРНИЙ

PS Єдине, що дійсно серйозне - це відхід Франції від хронічного русофільства. І на тому спасибі.