І до чого ваші агєї?
Це проявляється нав’язливо часто скрізь і всюди. Від цього тупого безкультур’я нудить і вивертає.
Це не тільки русскіє пєсєнкі на сільських весіллях і убога реклама, з якої видно, звідки ростуть пензенські роги і т. д. - такого інтелектуального сміття безліч.
Є, наприклад, такий сайт sinoptik.ua. Тут не вдаємося в точність їхніх прогнозів погоди. Йдеться про так би мовити текстовий супровід цих прогнозів погоди. З удаваною любов’ю до народу (але цілком певного) вони подають тексти з т. зв. народних календарів. Імовірно, це якісь тексти випорпані з допотопних відривних календарів, які продаються на базарі чи тиражуються монастирською братією. У них подається інформація про якісь прикмети сторічної (чи навіть більше!) давності, взяті з практик шептунів і шептух з Тамбовщини чи Арзамащини і які зовсім не відповідають кліматичним реаліям України. Їхня невідповідність впадає у вічі ще й тому, що від тих допотопних часів відбулися разючі зміни і нашептані там «народні прогнози» - це примітивний анахронізм. Сказане підтверджується багатьма деталями. Наприклад, що подається за 29 грудня:
Народний прогноз погоди: 29 грудня вшановується пам’ять святого пророка Агея, десятого із дванадцяти малих пророків. Наші пращури помітили, що іній на Агея передбачає теплі святки (7 січня), і говорили: “Агей іній сій”…
Ця приказочка в її природному пензенсько-тамбовському походженні вочевидь звучить в риму: «Агей - иней сей!». А в українській передачі рима явно втрачається, вона перетворюється на незграбність. Однак тьотка, яка формує цей текст відповідно до свої культурних орієнтирів, цього не знає. Вона знай собі тулить для нас свої мокшанські «прогнози». Мовляв, «згідно з народними спостереженнями, погода 29 грудня вказує на погоду квітня». А як воно, і чи так воно, і до чого воно?!
Арсен ЗІНЧЕНКО
Це не тільки русскіє пєсєнкі на сільських весіллях і убога реклама, з якої видно, звідки ростуть пензенські роги і т. д. - такого інтелектуального сміття безліч.
Є, наприклад, такий сайт sinoptik.ua. Тут не вдаємося в точність їхніх прогнозів погоди. Йдеться про так би мовити текстовий супровід цих прогнозів погоди. З удаваною любов’ю до народу (але цілком певного) вони подають тексти з т. зв. народних календарів. Імовірно, це якісь тексти випорпані з допотопних відривних календарів, які продаються на базарі чи тиражуються монастирською братією. У них подається інформація про якісь прикмети сторічної (чи навіть більше!) давності, взяті з практик шептунів і шептух з Тамбовщини чи Арзамащини і які зовсім не відповідають кліматичним реаліям України. Їхня невідповідність впадає у вічі ще й тому, що від тих допотопних часів відбулися разючі зміни і нашептані там «народні прогнози» - це примітивний анахронізм. Сказане підтверджується багатьма деталями. Наприклад, що подається за 29 грудня:
Народний прогноз погоди: 29 грудня вшановується пам’ять святого пророка Агея, десятого із дванадцяти малих пророків. Наші пращури помітили, що іній на Агея передбачає теплі святки (7 січня), і говорили: “Агей іній сій”…
Ця приказочка в її природному пензенсько-тамбовському походженні вочевидь звучить в риму: «Агей - иней сей!». А в українській передачі рима явно втрачається, вона перетворюється на незграбність. Однак тьотка, яка формує цей текст відповідно до свої культурних орієнтирів, цього не знає. Вона знай собі тулить для нас свої мокшанські «прогнози». Мовляв, «згідно з народними спостереженнями, погода 29 грудня вказує на погоду квітня». А як воно, і чи так воно, і до чого воно?!
Арсен ЗІНЧЕНКО
| Читайте також |
| Коментарі (0) |