Готель, що падає у провалля

От прийде весна і знов непатріотична влада у Н-Сіверському районі підніматиме ґвалт щодо об’єктів, які начебто постраждали від весняної води. Це буде стосуватися доріг або деяких будівель. Сумнівний перелік об’єктів у черзі на великі гроші на відбудову обов’язково очолить готель «Слов’янський» - відомий багатоповерховий монстр, що сів на язик страхітливих розповідей городян і привертає увагу не меншу за голлівудського трилера. Така вже невтішна доля споруди. Навіть відвідин готелю безліччю посадовців зі столиці, які прагнули хоч раз за життя потриматися за ковдру ліжка у президентському номері, недостатньо для зняття прокляття, закладеного під величну, на перший погляд споруду, з першого дня її життя.

Велика біда увійшла до майбутнього об’єкту ще до закладання першої цеглини. За розповідями чесних і порядних патріотів міста напередодні вибору майданчика під будівництво прибулому посадовцеві з Адміністрації Президента пропонувалось кілька варіантів, серед яких фігурувала територія будинку відпочинку «Ярославна», місцевість навколо водонапірної башти на базарі тощо. Одним словом необхідності розбивати майданчик за півсотню метрів від Спасо-Преображенського монастиря, тривожити спокій поховань військовополонених 1941-1943 років не було.

Ницість і лицемірство н-сіверської влади зіграли на користь знаного чиновника з Києва, який, вийшовши з гелікоптера і оглянувши оком територію над проваллям, поруч з обителлю, промовив: «Ставити тут!» І начальство Сіверського краю втягнуло голови в плечі, мовивши традиційне «Буде зроблено!».

Загуркотіло, зашуміло на новому об’єкті. Почалась ще одна будівельна епопея з незрозумілою перспективою - адже реалізовувався амбіційний проект столичного готелю у чотири зірки(!!!) в умовах маленького містечка сільського району.

Звичайно, найбільш просвітленими щодо історичного минулого міста були авжеж не київські мужі, а тому провина у наданні «зеленого світла» на будівництво на кістках людських поховань вічним тягарем лягає на перших осіб н-сіверської райдержадміністрації та районної ради.

Маючи у розпорядженні абсолютно незаперечливі дані масових поховань військовополонених саме тут, у яру і погоджуватися на будівництво готелю? Вибачте, але це вже потребує втручання фахівців у білих халатах разом з правоохоронними органами(!!!)

Свою пересторогу і категоричність ми неодноразово викладали у засобах масової інформації (газета «Сіверщина», «Сіверський край», в інтерв’ю місцевій телекомпанії «Сіверська»), а крім того ця тривога лунала з наших вуст на зустрічі керівників районних партійних організацій з тодішнім (теперішнім) головою райдержадміністрації. Питання можливості невідворотних наслідків, пов’язаних з будівництвом готелю для міста з точки зору вибору майданчика, ми глибоко вивчали з учнями з еколого-краєзнавчого гуртка «Сіверія» Н-Сіверської зош №2. Варіанти очікуваних наслідків від порушення екосистеми в нашому місті було висвітлено навіть у шкільній стіннівці.

Наразі можемо відкрити збережену стіннівку, випущену учнями школи №2 з повідомленнями про діяльність бісових сил і про можливі наслідки такої неповаги до поховань, коли якраз у розпалі тривало будівництво. Читайте ще раз наше попередження. Якраз поховання жертв фашизму «вирівнювалися» потужною технікою під будівельний майданчик.

Подаємо матеріал за 2004 рік дослівно: «…Готель буде потім, але спочатку суцільно руйнується один з корінних схилів над Десною, знищено десятки дерев, що були і окрасою міста, і протиерозійними охоронцями. Будова через певну кількість років стане «головним болем» для влади міста за своїми помилками щодо вибору місця розташування. І архітектори середньовіччя звичайно не могли врахувати те, що у 21 сторіччі нові проектанти майже впритул наблизяться до обителі, а схили яру будуть зрушені. Природні водотоки засипатимуть тисячами тон гірських порід. А як поведе себе дощова і тала вода??? Бачиться, що мало нас вчить природа!»

Виходить, що катастрофічних у майбутньому для міста наслідків міг не передбачити тільки той, хто має певні проблеми з психічним станом здоров’я. Навіть старшокласник-школяр, який на рівні сучасних вимог засвоїв такі предмети, як математика, фізика чи географія не помилився б у доведенні проектувальникам і будівельникам на відсутність здорового глузду при виборі місця для зведення споруди.

Влада району боялась мовити слово супротиву, пам’ятаючи за наслідки. Адже в такому разі вона втрачала б низку преференцій!!! Ану ж бо погляньте, де ще є у відсталому, нашого рівня районі України, за відсутності економіки, з десяток керівників установ та організацій, отримавших невідомо за що високе звання «Заслужений працівник…»???

Тож чи можна чекати від цих людей християнської позиції?

Ось і сотворили сатанинський шабаш. Те, що зроблено ніколи не буде функціонувати без проблем аж доти поки його не знесуть!

Чому? Тому що вступає в дію інша наша пересторога, про яку ми теж відкрито заявляли. Де побудували готель? У одному з найсвятіших місць старовинного Новгорода-Сіверського. Тут, по суті, навіть дуже важко провести розмежування поміж старовинними міськими цвинтарями, монастирськими похованнями та братськими могилами, упокоївшими душі близько 20 тисяч невинно убієнних солдатів Другої світової війни.

Традиційно у таких місцях сходяться, пересікаючись, підсилюються енергетичні лінії земного і Космічного поля. І допустити можна, що саме тут мають право бути почутими молитви, звернення до Бога, спомини нині сущих про попередників, прохання про прощення. А сюди прийшли люди з недобрими намірами, бо вони почали вигрібати кістки, руйнуючи спокій усопших. Хіба незрозумілим було те, що робиться сатанинська справа, а за півсотню метрів діюча обитель! Ось, саме тоді, коли все шуміло та гуркотіло на будівництві – сама споруда підписувала вирок собі, а ми, прості і грішні, за невміння відстояти правду перед владними вельможами, зазивали у свій край ще одну проблему, якщо не біду!

Навпроти від цього неповажного приміщення сотворили не меншу проблему: прямо на гробках встановили водонапірну башту!!!

А новобудова не знайшла спокою від перерізання стрічки трьома президентами – сусідами: Л.Кучмою, О.Лукашенком, В. Путіним і до сьогодення(!!!)

Борис ДОМОЦЬКИЙ,
депутат Новгород-Сіверської районної ради, член Національної спілки журналістів України

Повністю стаття надрукована в газеті "Сіверщина" за 4 березня