ЄС і Канада єднаються, щоб не залежати від США
Європа та Канада шукають способи зміцнити власну безпеку й економічну самостійність у світі, де США за президентства Дональда Трампа вже не сприймаються як передбачуваний союзник, а Китай та Росія продовжує становити економічну та військову загрози. Саміт ЄС–Канада в Монреалі 29–30 жовтня 2026 року мав дати відповідь: чи перетвориться політичне зближення на практичне партнерство і як Канада та Євросоюз мають спільно зменшити економічну залежність від великих держав, не перетворивши це на відкрите протистояння з Вашингтоном чи Пекіном.
За підсумками саміту Євросоюз та Канада за участю прем'єр-міністра Канади Марка Карні, президента Європейської ради Антоніу Кошти та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, оголошено про створення стратегічного альянсу. Як зазначено у спільній заяві: "союз був сформований як відповідь на геополітичну напруженість, розкол у світовій економіці, а також боротьбу за ресурси та світове суперництво у сфері високих технологій".
Для України це питання значно ширше за дипломатичні декларації. Йдеться про союз найближчих партнерів, а значить про ще більшу підтримку та фінансування, оборонну промисловість, доступ до критичних ресурсів, санкційний тиск на Росію та здатність Європи й Канади діяти без постійної залежності від рішень Вашингтона.
Альянс для розвитку та захисту
Причини зближення сторони не приховують. Світова економіка переживає період розколу, загострюється боротьба за ресурси, а конкуренція загалом стає дедалі жорсткішою. У цих умовах Оттава та Брюссель хочуть мати більше спільного для захисту своїх економік і посилення позицій на світових ринках.
На саміті домовилися розвивати співпрацю одразу в кількох сферах – від торгівлі, енергетики та критичної сировини до цифрових технологій, фінансів і оборони. Серед конкретних результатів – завершення переговорів щодо угоди про цифрову торгівлю. Вона має спростити обмін даними між країнами та полегшити роботу компаній на обох ринках. Також сторони домовилися про співпрацю у сфері антимонопольного регулювання.
Окремий напрям – доступ до критично важливих ресурсів і розвиток нових технологій. Європейський інвестиційний банк працюватиме з Канадою над залученням інвестицій у видобуток стратегічної сировини. Крім того, Канада приєднається до європейської програми високопродуктивних обчислень EuroHPC. Це відкриває можливості для спільних проєктів у сфері штучного інтелекту та обчислювальних технологій.
Не оминули й питання безпеки. Канада та ЄС планують активніше співпрацювати у протидії кіберзагрозам, дезінформації та гібридним атакам. Окрему увагу приділять Арктиці, де зростає загроза не тільки від Росії та Китаю, а вже й від США.
У спільній заяві також підтверджено підтримку України. Канада та Євросоюз виступають за продовження допомоги Києву, посилення тиску на Росію та участь у майбутньому відновленні України. Сторони окремо наголосили на необхідності повернення українських військовополонених, цивільних заручників і дітей, яких Росія незаконно вивезла.
Навіщо Оттаві зближення з Європою
Політика Дональда Трампа змушує союзників Вашингтона переглядати власні розрахунки. Торговельні конфлікти, тиск на партнерів і невизначеність щодо американських зобов'язань змушують і Європу, і Канаду шукати додаткові можливості для захисту своїх інтересів.
Для канадського прем'єра Марка Карні зближення з Євросоюзом – спосіб зменшити залежність від американського ринку та розширити коло партнерів. Близько 70% канадського експорту припадає на американський ринок, тоді як частка ЄС у зовнішній торгівлі країни становить близько 9%. Оттава зацікавлена в тому, щоб розширити коло торговельних партнерів і зменшити залежність від одного ринку. Для європейців Канада – партнер із великими запасами природних ресурсів, розвиненою промисловістю та важливим географічним положенням у Північній Америці.
Економічний фундамент для зближення вже існує. У 2025 році торгівля товарами й послугами між ЄС і Канадою становила близько 130 млрд євро – більш ніж на 80% більше, ніж у 2016 році. Дві сторони разом забезпечують майже п'яту частину світового ВВП і близько 19% світової торгівлі товарами та послугами. Основою економічних відносин є Всеосяжна економічна та торговельна угода CETA, яка застосовується тимчасово з 2017 року. Вона скасувала мита на 98% тарифних позицій.
Окремий напрям – критично важлива сировина. Канада має значні ресурси та гірничодобувні компетенції, необхідні для виробництва акумуляторів, електромобілів та іншої високотехнологічної продукції. Європа, зі свого боку, може запропонувати інвестиції, промислові потужності й великий ринок збуту. Спільні проєкти в цій сфері допомогли б ЄС зменшити ризики, пов'язані з концентрацією видобутку та переробки окремих критичних матеріалів у невеликій кількості країн.
Окремо Карні просуває концепцію співпраці середніх держав, які не хочуть залишатися сам на сам із великими центрами сили. Ця ідея перегукується з інтересами європейських країн, які прагнуть зберегти міжнародний порядок, заснований на правилах, і не допустити перетворення торгівлі на інструмент політичного примусу. У вересні 2026 року ЄС і Канада разом із низкою інших держав запустили ініціативу Partners for Multilateralism, спрямовану на зміцнення та реформування міжнародних інституцій.
Арктика та безпека: ще одна причина тіснішої дружби
Економічними інтересами співпраця Канади та ЄС не обмежується. Окреме місце в переговорах посіла Арктика, де посилюється військова й економічна конкуренція Росії, США та Китаю. Для Канади це безпосередньо питання національної безпеки, для Європи – захист північного флангу та стабільності важливого стратегічного регіону. Особливе занепокоєння європейців викликає відновлення російської військової інфраструктури в Арктиці. Розширення російської військової присутності змінює безпекову ситуацію далеко за межами Півночі. Крім того, танення льодів відкриває нові транспортні маршрути та посилює інтерес великих держав до природних ресурсів регіону. У Брюсселі розуміють, що без Канади, яка має одну з найбільших арктичних територій у світі, європейська політика щодо Півночі буде неповною.Сторони домовилися поглибити діалог з арктичної безпеки, розвивати обмін інформацією та співпрацювати у сфері захисту критичної інфраструктури.
Важливим залишається й оборонне партнерство. У червні 2025 року ЄС і Канада підписали партнерство у сфері безпеки й оборони, а в лютому 2026 року Канада стала першою країною поза Європою, яка приєдналася до програми SAFE. Цей механізм передбачає до 150 млрд євро кредитного фінансування для підтримки оборонних закупівель та виробництва в Європі. Участь Канади відкриває її оборонним компаніям можливості долучатися до відповідних проєктів. Перший конкретний результат з'явився вже в червні 2026 року. Канадська компанія Marconi Technologies із Монреаля отримала замовлення на виробництво тактичних радіостанцій ORION для польського кіберкомандування. Цей приклад демонструє, як політичне зближення може перетворюватися на промислову кооперацію, робочі місця та контракти. Для європейських країн це також можливість розширювати коло постачальників оборонної продукції.
Чому Брюссель та Оттава поспішають
Час проведення саміту має окреме значення. Переговори в Монреалі відбулися за кілька днів до проміжних виборів до Конгресу США, призначених на 3 листопада 2026 року. Європейські та канадські політики прагнуть закріпити домовленості до того, як зміниться внутрішньополітична ситуація у США або з'являться нові перешкоди для співпраці.
Є й європейський ризик. У Франції набирає політичної ваги "Національне об'єднання" Марін Ле Пен, представники якого критично ставляться до європейської інтеграції та торговельної угоди з Канадою. Якщо в окремих країнах посиляться сили, які ставлять національні інтереси вище за спільні рішення ЄС, узгоджувати нові домовленості з Канадою стане складніше. Тому європейські та канадські посадовці розглядають нинішній момент як можливість укласти довгострокові домовленості, які переживуть зміну урядів.
Україна: новий альянс – нові можливості для підтримки
Для України зближення Канади та Євросоюзу має цілком практичне значення. У спільній заяві сторони підтвердили готовність продовжувати політичну, фінансову, військову й дипломатичну підтримку України. Однак зараз для Києва особливо гостро стоїть питання фінансування на 2027 рік. За повідомленнями, які з'являлися напередодні саміту, Євросоюз шукає додаткові 70 млрд євро, щоб покрити потреби України. Залучення Канади та інших партнерів могло б допомогти закрити цю потребу. За підсумками зустрічі Марк Карні оголосив, що його країна виділить 500 млн євро в запланований Європейським Союзом кредит для України у розмірі 90 млрд євро. І це лише "початковий внесок", зазначив прем'єр-міністр Канади.
Не менш важлива військова складова. Європейські країни нарощують виробництво боєприпасів, систем протиповітряної оборони та безпілотників, а Канада може долучитися до спільних оборонних проєктів. Тісніша промислова співпраця відкриває можливості не тільки для постачання готової продукції, а й для спільного виробництва. Україна зі свого боку має що запропонувати: досвід сучасної війни, технології виробництва дронів, розробки у сфері радіоелектронної боротьби та практичні рішення для протидії російським атакам. Усе це може стати основою взаємовигідних проєктів із канадськими та європейськими компаніями. Українські підприємства можуть стати учасниками нових виробничих ланцюгів, а після завершення війни канадські та європейські інвестиції можуть бути спрямовані на відбудову інфраструктури, енергетики та промисловості.
Водночас новий альянс не зможе автоматично замінити американську підтримку. Можливості США у сфері розвідки, логістики, постачання окремих видів озброєння та фінансування залишаються масштабними, і швидко відтворити їх силами Канади та Європи буде складно.
Для України головне, щоб домовленості Оттави та Брюсселя перетворилися на довгострокові фінансові зобов'язання, конкретні оборонні контракти й спільні промислові проєкти. Саме за цими результатами Київ зможе оцінити реальну користь нового партнерства.
Канада шукає альтернативу США
Канада сьогодні намагається диверсифікувати свої міжнародні зв'язки, передусім економічні, і зменшити залежність від Сполучених Штатів. Це одна з головних причин її зближення з Європейським Союзом – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
За його словами, про настрої в Канаді він мав змогу судити не лише з публічних заяв, а й під час нещодавнього відрядження, у межах якого відбулися зустрічі з канадськими парламентарями, спікером парламенту, керівниками комітетів та представниками уряду провінції Онтаріо. Питання відносин зі США та зближення з Європою неодноразово порушувалося під час цих розмов.
На думку Мережка, традиційні добросусідські відносини між Вашингтоном та Оттавою переживають серйозні зміни. Канадські політики відкрито говорять про тарифну війну з боку адміністрації Дональда Трампа. У цих умовах Оттава вже не може розраховувати, що Сполучені Штати завжди будуть надійним економічним партнером.
"Канада розуміє, що не може повною мірою покладатися на свого сусіда, тому шукає додаткові можливості для співпраці з іншими країнами. Це стосується передусім економіки, торгівлі та доступу до нових ринків. Спільний економічний простір із Європейським Союзом вигідний обом сторонам: він розширює можливості для канадського бізнесу, так само як і для європейських компаній. Але є й ширша причина такого зближення. Світ змінюється, і зростає ризик того, що великі держави, передусім США та Китай, намагатимуться поділити світ на сфери впливу. Замість міжнародного порядку, заснованого на праві та спільних правилах, може утвердитися система, у якій долю менших і середніх держав вирішуватимуть найпотужніші гравці. Вихід для таких країн – об'єднуватися, координувати свої дії та разом захищати міжнародне право. Саме про це говорив і прем'єр Канади Марк Карні, коли описував нинішні зміни у світовому порядку", – пояснює Мережко.
Ще один важливий напрям співпраці – оборона. Європейські країни нарощують військове виробництво, розуміючи, що від власних промислових можливостей безпосередньо залежить їхня безпека. Канада також зацікавлена в розвитку оборонної промисловості та спільних проєктах із європейськими партнерами. На думку Мережка, тут інтереси Канади, Європи та України збігаються. Україна має бойовий досвід, технології виробництва безпілотників та інші військові розробки, які можуть бути корисними для спільних оборонних програм. Водночас Канада залишається одним із послідовних партнерів Києва. Під час зустрічей у парламенті канадські колеги запевняли українську делегацію у щирій підтримці.
"Канадці говорили нам, що підтримка України йде від серця, адже в країні велика українська діаспора, багато людей мають українське походження. Але ця підтримка має й цілком раціональне підґрунтя. У Канаді розуміють, що захист України – це також захист міжнародного права і власної безпеки. Не варто забувати, що Канада має морський кордон із Росією і добре усвідомлює небезпеку, яку становить такий агресивний сусід. До того ж у Вашингтоні змінюється сама логіка зовнішньої політики. Доктрина Донро, нова версія доктрини Монро, передбачає особливу увагу США до власної сфери впливу в Західній півкулі. Для Канади це ще один привід замислитися над власною безпекою та можливістю самостійно захищати свої інтереси. Тому співпраця з Європою та Україною, зокрема у військово-промисловій сфері, набуває для Канади значення не просто партнерства, а й питання національної безпеки", – зазначає Мережко.
За його словами, наразі йдеться не про повноправний вступ до об'єднання, а про пошук моделі, яка дозволить Оттаві максимально наблизитися до європейських інституцій і спільних політик. Саме тому ідею асоційованого членства варто розглядати як початок ширшого процесу. Мережко зазначає, що під час спілкування канадські співрозмовники описували нинішній етап відносин фразою: "Ми зустрічаємося з Євросоюзом, але ще не одружені". На його думку, попереду переговори про конкретні умови такого партнерства, а його остаточний вигляд залежатиме від політичної волі як Оттави, так і європейських столиць.
Обозреватель
За підсумками саміту Євросоюз та Канада за участю прем'єр-міністра Канади Марка Карні, президента Європейської ради Антоніу Кошти та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, оголошено про створення стратегічного альянсу. Як зазначено у спільній заяві: "союз був сформований як відповідь на геополітичну напруженість, розкол у світовій економіці, а також боротьбу за ресурси та світове суперництво у сфері високих технологій".
Для України це питання значно ширше за дипломатичні декларації. Йдеться про союз найближчих партнерів, а значить про ще більшу підтримку та фінансування, оборонну промисловість, доступ до критичних ресурсів, санкційний тиск на Росію та здатність Європи й Канади діяти без постійної залежності від рішень Вашингтона.
Альянс для розвитку та захисту
Причини зближення сторони не приховують. Світова економіка переживає період розколу, загострюється боротьба за ресурси, а конкуренція загалом стає дедалі жорсткішою. У цих умовах Оттава та Брюссель хочуть мати більше спільного для захисту своїх економік і посилення позицій на світових ринках.
На саміті домовилися розвивати співпрацю одразу в кількох сферах – від торгівлі, енергетики та критичної сировини до цифрових технологій, фінансів і оборони. Серед конкретних результатів – завершення переговорів щодо угоди про цифрову торгівлю. Вона має спростити обмін даними між країнами та полегшити роботу компаній на обох ринках. Також сторони домовилися про співпрацю у сфері антимонопольного регулювання.
Окремий напрям – доступ до критично важливих ресурсів і розвиток нових технологій. Європейський інвестиційний банк працюватиме з Канадою над залученням інвестицій у видобуток стратегічної сировини. Крім того, Канада приєднається до європейської програми високопродуктивних обчислень EuroHPC. Це відкриває можливості для спільних проєктів у сфері штучного інтелекту та обчислювальних технологій.
Не оминули й питання безпеки. Канада та ЄС планують активніше співпрацювати у протидії кіберзагрозам, дезінформації та гібридним атакам. Окрему увагу приділять Арктиці, де зростає загроза не тільки від Росії та Китаю, а вже й від США.
У спільній заяві також підтверджено підтримку України. Канада та Євросоюз виступають за продовження допомоги Києву, посилення тиску на Росію та участь у майбутньому відновленні України. Сторони окремо наголосили на необхідності повернення українських військовополонених, цивільних заручників і дітей, яких Росія незаконно вивезла.
Навіщо Оттаві зближення з Європою
Політика Дональда Трампа змушує союзників Вашингтона переглядати власні розрахунки. Торговельні конфлікти, тиск на партнерів і невизначеність щодо американських зобов'язань змушують і Європу, і Канаду шукати додаткові можливості для захисту своїх інтересів.
Для канадського прем'єра Марка Карні зближення з Євросоюзом – спосіб зменшити залежність від американського ринку та розширити коло партнерів. Близько 70% канадського експорту припадає на американський ринок, тоді як частка ЄС у зовнішній торгівлі країни становить близько 9%. Оттава зацікавлена в тому, щоб розширити коло торговельних партнерів і зменшити залежність від одного ринку. Для європейців Канада – партнер із великими запасами природних ресурсів, розвиненою промисловістю та важливим географічним положенням у Північній Америці.
Економічний фундамент для зближення вже існує. У 2025 році торгівля товарами й послугами між ЄС і Канадою становила близько 130 млрд євро – більш ніж на 80% більше, ніж у 2016 році. Дві сторони разом забезпечують майже п'яту частину світового ВВП і близько 19% світової торгівлі товарами та послугами. Основою економічних відносин є Всеосяжна економічна та торговельна угода CETA, яка застосовується тимчасово з 2017 року. Вона скасувала мита на 98% тарифних позицій.
Окремий напрям – критично важлива сировина. Канада має значні ресурси та гірничодобувні компетенції, необхідні для виробництва акумуляторів, електромобілів та іншої високотехнологічної продукції. Європа, зі свого боку, може запропонувати інвестиції, промислові потужності й великий ринок збуту. Спільні проєкти в цій сфері допомогли б ЄС зменшити ризики, пов'язані з концентрацією видобутку та переробки окремих критичних матеріалів у невеликій кількості країн.
Окремо Карні просуває концепцію співпраці середніх держав, які не хочуть залишатися сам на сам із великими центрами сили. Ця ідея перегукується з інтересами європейських країн, які прагнуть зберегти міжнародний порядок, заснований на правилах, і не допустити перетворення торгівлі на інструмент політичного примусу. У вересні 2026 року ЄС і Канада разом із низкою інших держав запустили ініціативу Partners for Multilateralism, спрямовану на зміцнення та реформування міжнародних інституцій.
Арктика та безпека: ще одна причина тіснішої дружби
Економічними інтересами співпраця Канади та ЄС не обмежується. Окреме місце в переговорах посіла Арктика, де посилюється військова й економічна конкуренція Росії, США та Китаю. Для Канади це безпосередньо питання національної безпеки, для Європи – захист північного флангу та стабільності важливого стратегічного регіону. Особливе занепокоєння європейців викликає відновлення російської військової інфраструктури в Арктиці. Розширення російської військової присутності змінює безпекову ситуацію далеко за межами Півночі. Крім того, танення льодів відкриває нові транспортні маршрути та посилює інтерес великих держав до природних ресурсів регіону. У Брюсселі розуміють, що без Канади, яка має одну з найбільших арктичних територій у світі, європейська політика щодо Півночі буде неповною.Сторони домовилися поглибити діалог з арктичної безпеки, розвивати обмін інформацією та співпрацювати у сфері захисту критичної інфраструктури.
Важливим залишається й оборонне партнерство. У червні 2025 року ЄС і Канада підписали партнерство у сфері безпеки й оборони, а в лютому 2026 року Канада стала першою країною поза Європою, яка приєдналася до програми SAFE. Цей механізм передбачає до 150 млрд євро кредитного фінансування для підтримки оборонних закупівель та виробництва в Європі. Участь Канади відкриває її оборонним компаніям можливості долучатися до відповідних проєктів. Перший конкретний результат з'явився вже в червні 2026 року. Канадська компанія Marconi Technologies із Монреаля отримала замовлення на виробництво тактичних радіостанцій ORION для польського кіберкомандування. Цей приклад демонструє, як політичне зближення може перетворюватися на промислову кооперацію, робочі місця та контракти. Для європейських країн це також можливість розширювати коло постачальників оборонної продукції.
Чому Брюссель та Оттава поспішають
Час проведення саміту має окреме значення. Переговори в Монреалі відбулися за кілька днів до проміжних виборів до Конгресу США, призначених на 3 листопада 2026 року. Європейські та канадські політики прагнуть закріпити домовленості до того, як зміниться внутрішньополітична ситуація у США або з'являться нові перешкоди для співпраці.
Є й європейський ризик. У Франції набирає політичної ваги "Національне об'єднання" Марін Ле Пен, представники якого критично ставляться до європейської інтеграції та торговельної угоди з Канадою. Якщо в окремих країнах посиляться сили, які ставлять національні інтереси вище за спільні рішення ЄС, узгоджувати нові домовленості з Канадою стане складніше. Тому європейські та канадські посадовці розглядають нинішній момент як можливість укласти довгострокові домовленості, які переживуть зміну урядів.
Україна: новий альянс – нові можливості для підтримки
Для України зближення Канади та Євросоюзу має цілком практичне значення. У спільній заяві сторони підтвердили готовність продовжувати політичну, фінансову, військову й дипломатичну підтримку України. Однак зараз для Києва особливо гостро стоїть питання фінансування на 2027 рік. За повідомленнями, які з'являлися напередодні саміту, Євросоюз шукає додаткові 70 млрд євро, щоб покрити потреби України. Залучення Канади та інших партнерів могло б допомогти закрити цю потребу. За підсумками зустрічі Марк Карні оголосив, що його країна виділить 500 млн євро в запланований Європейським Союзом кредит для України у розмірі 90 млрд євро. І це лише "початковий внесок", зазначив прем'єр-міністр Канади.
Не менш важлива військова складова. Європейські країни нарощують виробництво боєприпасів, систем протиповітряної оборони та безпілотників, а Канада може долучитися до спільних оборонних проєктів. Тісніша промислова співпраця відкриває можливості не тільки для постачання готової продукції, а й для спільного виробництва. Україна зі свого боку має що запропонувати: досвід сучасної війни, технології виробництва дронів, розробки у сфері радіоелектронної боротьби та практичні рішення для протидії російським атакам. Усе це може стати основою взаємовигідних проєктів із канадськими та європейськими компаніями. Українські підприємства можуть стати учасниками нових виробничих ланцюгів, а після завершення війни канадські та європейські інвестиції можуть бути спрямовані на відбудову інфраструктури, енергетики та промисловості.
Водночас новий альянс не зможе автоматично замінити американську підтримку. Можливості США у сфері розвідки, логістики, постачання окремих видів озброєння та фінансування залишаються масштабними, і швидко відтворити їх силами Канади та Європи буде складно.
Для України головне, щоб домовленості Оттави та Брюсселя перетворилися на довгострокові фінансові зобов'язання, конкретні оборонні контракти й спільні промислові проєкти. Саме за цими результатами Київ зможе оцінити реальну користь нового партнерства.
Канада шукає альтернативу США
Канада сьогодні намагається диверсифікувати свої міжнародні зв'язки, передусім економічні, і зменшити залежність від Сполучених Штатів. Це одна з головних причин її зближення з Європейським Союзом – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
За його словами, про настрої в Канаді він мав змогу судити не лише з публічних заяв, а й під час нещодавнього відрядження, у межах якого відбулися зустрічі з канадськими парламентарями, спікером парламенту, керівниками комітетів та представниками уряду провінції Онтаріо. Питання відносин зі США та зближення з Європою неодноразово порушувалося під час цих розмов.
На думку Мережка, традиційні добросусідські відносини між Вашингтоном та Оттавою переживають серйозні зміни. Канадські політики відкрито говорять про тарифну війну з боку адміністрації Дональда Трампа. У цих умовах Оттава вже не може розраховувати, що Сполучені Штати завжди будуть надійним економічним партнером.
"Канада розуміє, що не може повною мірою покладатися на свого сусіда, тому шукає додаткові можливості для співпраці з іншими країнами. Це стосується передусім економіки, торгівлі та доступу до нових ринків. Спільний економічний простір із Європейським Союзом вигідний обом сторонам: він розширює можливості для канадського бізнесу, так само як і для європейських компаній. Але є й ширша причина такого зближення. Світ змінюється, і зростає ризик того, що великі держави, передусім США та Китай, намагатимуться поділити світ на сфери впливу. Замість міжнародного порядку, заснованого на праві та спільних правилах, може утвердитися система, у якій долю менших і середніх держав вирішуватимуть найпотужніші гравці. Вихід для таких країн – об'єднуватися, координувати свої дії та разом захищати міжнародне право. Саме про це говорив і прем'єр Канади Марк Карні, коли описував нинішні зміни у світовому порядку", – пояснює Мережко.
Ще один важливий напрям співпраці – оборона. Європейські країни нарощують військове виробництво, розуміючи, що від власних промислових можливостей безпосередньо залежить їхня безпека. Канада також зацікавлена в розвитку оборонної промисловості та спільних проєктах із європейськими партнерами. На думку Мережка, тут інтереси Канади, Європи та України збігаються. Україна має бойовий досвід, технології виробництва безпілотників та інші військові розробки, які можуть бути корисними для спільних оборонних програм. Водночас Канада залишається одним із послідовних партнерів Києва. Під час зустрічей у парламенті канадські колеги запевняли українську делегацію у щирій підтримці.
"Канадці говорили нам, що підтримка України йде від серця, адже в країні велика українська діаспора, багато людей мають українське походження. Але ця підтримка має й цілком раціональне підґрунтя. У Канаді розуміють, що захист України – це також захист міжнародного права і власної безпеки. Не варто забувати, що Канада має морський кордон із Росією і добре усвідомлює небезпеку, яку становить такий агресивний сусід. До того ж у Вашингтоні змінюється сама логіка зовнішньої політики. Доктрина Донро, нова версія доктрини Монро, передбачає особливу увагу США до власної сфери впливу в Західній півкулі. Для Канади це ще один привід замислитися над власною безпекою та можливістю самостійно захищати свої інтереси. Тому співпраця з Європою та Україною, зокрема у військово-промисловій сфері, набуває для Канади значення не просто партнерства, а й питання національної безпеки", – зазначає Мережко.
За його словами, наразі йдеться не про повноправний вступ до об'єднання, а про пошук моделі, яка дозволить Оттаві максимально наблизитися до європейських інституцій і спільних політик. Саме тому ідею асоційованого членства варто розглядати як початок ширшого процесу. Мережко зазначає, що під час спілкування канадські співрозмовники описували нинішній етап відносин фразою: "Ми зустрічаємося з Євросоюзом, але ще не одружені". На його думку, попереду переговори про конкретні умови такого партнерства, а його остаточний вигляд залежатиме від політичної волі як Оттави, так і європейських столиць.
Обозреватель
| Читайте також |
| Коментарі (0) |