"Малі народи РФ готові на сепаратизм заради виживання. Про національну ідентичність заговорили представники одного з фіно-угорських народів - ерзян, коли життя в республіці Мордовія стало для них нестерпним. Розповідає один з ерзянських активістів, правозахисник, юрист Іван Єлаєв, який нині проживає за межами Мордовії з міркувань безпеки:
"Я завжди був проти будь-якого сепаратизму, відділення, автономізації. Завжди. Але зараз терпець вже уривається - і не тільки в мене, а й у більшості ерзян. Великоруси, самі того не усвідомлюючи, дискримінують малі народи федерації. Ось, скажімо, скільки разів я чув від великорусів, що я погано розмовляю великоруською! І справді, ця мова для мене не рідна. І все-таки я її пристойно вивчив.
А у відповідь - що?! Ерзянська мова для великорусів досі – "собача". І це при тому, що в конституції Мордовії визначені три національні мови - великоруська, ерзянська і мокшанська - використовується лише перша з них. Все діловодство ведеться великоруською! Чи це не дискримінація?"
За словами правозахисника, він, як і багато інших ерзян, готові боротися за відділення ерзянської автономії. "Щоб ми самі на своїй землі могли вирішувати, як і навіщо нам жити. Ми не рвемося вирішувати федеральні питання, проблеми. Ми хочемо навести лад на нашій землі. Ми можемо провести межу між нашими і мокшанськими землями. Головне - це керувати по-своєму..."
На думку Івана Єлаєва, автономія не є універсальним рецептом для розв’язання всіх проблем: "Але ми, принаймні, отримаємо в своє розпорядження інструменти для їх вирішення. І закінчиться період більш ніж столітньої несправедливості, коли нас з мокшанами іменували "мордва", хоча споконвіку ми називали себе "ерзя", а вони – "мокша".
________
Між тим, відповідь мордовських чиновників на претензії ерзянських активістів проста і очевидна. "Якщо не під запис, то претензії цих людей зрозумілі, - розповів чиновник Міносвіти республіки на умовах анонімності. - Але це не до нас: ми самі живемо приблизно так само. Республіка небагата, преспективи такі собі. Народ роз'їжджається - ну в ерзян роз'їжджається, так і у мокші всі їдуть в міста, а великорусів знаєте скільки виїхало? Тільки у татар трохи краще, але й ті до своїх, до Татарстану перебираються".
Автор матеріалу визнає: ерзяни і мокшани - два сусідніх фіно-угорських народи, які ніколи не були єдиною нацією. А "мордва" - збірна назва – накинута двом народам саме великоросами. Антон Размахнін не уникає ще однієї гострої проблеми – задавнених національних конфліктів між мокшанами і ерзянами. Адже з часів Сталіна імперська "національна" політика проводилася зі ставкою на мокшан, що завжди негативно впливало на становище ерзян на їхніх етнічних землях.
Размахнін згадує звернення групи ерзянських активістів до депутата ПАРЄ від Естонії Катрін Сакс. У документі наведені факти про утиски ерзян з боку великоросів і мокшан. Так, автори петиції звертають увагу на стан справ у системі освіти: ерзянська мова практично зникла зі шкіл і дитячих садів, мокшанській теж приділяється недостатньо уваги. Майже скрізь уроки рідної мови мають факультативний характер, що, на думку активістів, свідчить про спроби силоміць русифікувати обидва народи.
Журналіст "Свободной прессы" доволі сміливо згадує чи не усі "больові точки" нинішньої влади Республіки Мордовія: приховування справжньої історії ерзя народу, відсутність шкільних підручників рідною мовою, ведення діловодства винятково великоруською мовою, практична відсутність видань ерзянською мовою, вкрай мала кількість телепрограм ерзянською (3,5 години на тиждень), відсутність ерзянського книговидавництва.
"Симптоматично також і те, що до своєї національної ідентичності громадяни РФ звертаються в ситуації, коли нічого більше вдіяти просто неможливо. Спроба ерзян - свого роду остання соломинка, надія людей на те, що хибний державний устрій навколо них звалиться, якщо домогтися національної автономії.
Надії ці не безпідставні. Існують приклади хорошого життя, збудованого на основі національної ідентичності. Приміром, Татарстан, де стандарти життя стали куди вище загальнофедеральних і впритул наблизилися до європейських. Цілком можливо, що істинний федералізм зрештою принесе РФ куди більше користі, ніж шкоди".