Другий торт

От правду кажуть, що в Господа все передбачено...

Зайшли в магазин після музшколи з Богданом. Попросив взяти торт. Взяли два - один з вишнями, один з яблуками. Стоїмо на зупинці. -Нащо ми взяли два торти? - кажу вголос.
- Звідки я знаю, - відповідає Богдан.

Заходимо в маршрутку. Богдан сідає на вільне місце поруч з військовим. Втомлені очі, великий рюкзак. Разом з чоловіком виходимо на Чорнобильській (кінцева). Разом спиняємося біля світлофора.

Богдан запитує у незнайомця - він з війни чи на війну.

- З війни... Ненадовго, - відповідає.
- А візьміть тоді в дарунок від нас торт, - виривається раптово в мене.
- Та ні, не треба, - на обличчі розгубленість.
- Візьміть, візьміть... Ви ж бачите (показую пакет) у нас їх два.

Бере, дякує, тисне малому руку. Розходимося врізнобіч.
Богдан: - А ти запитувала нащо нам два торти...

Тетяна ЧЕРЕП- ПЕРОГАНИЧ