Дот як аргумент для дружби

Дот та інші бойові укріплення дивляться на Монумент дружби, встановлений на межі трьох держав — України, Росії і Білорусі. Україна після російської агресії мусить показувати кулака місцю, що символізувало дружбу народів.

Сеньківка — село, опоетизоване радянською пропагандою: мовляв, тут півні на три держави співають. А тепер сільський голова Юрій Голован каже з поліською впертістю, киваючи в сторону агресивних росіян: «Чого нам їх боятися? Хай вони нас бояться, бо в нас кожне дерево стріляє». Голова натякає на партизанське минуле цього краю, а російські окупанти, таким чином, стають на одну дошку з німецькими...

Чернігівський прикордонний загін Північного регіонального управління Держприкордонслужби охороняє ділянку державного кордону з Росією протяжністю 224 кілометри, з яких 63,7 кілометра проходять по річках. Як прикрити від неадекватного сусіда?

На початку російської агресії на Донбасі й на чернігівській ділянці кордону було неспокійно. Російські танки демонстративно їхали на український КПП (щоправда, не біля Сеньківки) і за 20—30 метрів з’їжджали ліворуч та праворуч, рухаючись далі вздовж кордону. Нерви в українських прикордонників витримали, хоча й стояли вони навпроти агресора практично не захищені.

Тепер побудовані місця постійного несення служби на під’їздах до пунктів пропуску. Це утеплені вагончики, накриті маскувальною сіткою, бліндаж, землянка з обігрівом дровами, автономною електрикою та стелею в три накати колод. Такі самі ходи і землянки обладнані й на пунктах пропуску. Є вони і в глибині лісу, замасковані, на випадок відступу прикордонного підрозділу.

Але ці вимушені споруди не входять до плану заходів з інженернотехнічного облаштування українсько-російського кордону, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів від 14 травня 2015 року. Це власна ініціатива чернігівських прикордонників.

Що ж до згаданого плану, то розпорядником коштів є окремий відділ капітального будівництва адміністрації Державної прикордонної служби, який і наймає підрядників. Що ж реально зроблено ними?

Розповідає начальник прес-служби Чернігівського прикордонного загону підполковник Олександр Дудко: «В межах області минулого року підрядниками облаштовано 89 кілометрів протитанкового рову глибиною два метри і шириною — чотири. Водночас Чернігівським прикордонним загоном отримано кошти як допомога ЄС загальною сумою 6 мільйонів 384 тисяч гривень, які використані на закупівлю та встановлення 10 металевих спостережних веж та металевого сітчастого загородження із прикриття ділянок державного кордону, що примикають до пунктів пропуску «Грем’яч», «Миколаївка», «Сеньківка» загальною протяжністю 6 кілометрів».

Металева сітка — це ще й 80 сантиметрів протипідкопного облаштування та колючий дріт зверху. Він називається «єгозою» — на відміну від звичайної «колючки», має двобічні ріжучі пластиночки.

Інженерні споруди мають призначення: запобігти проникненню диверсійно-розвідувальних груп і транспорту, як і незаконних мігрантів. Звісно, сітку можна перерізати і дріт-«єгоза» диверсантів не зупинить. Тим паче, що й облаштовано ними кордон далеко не на всій протяжності. Але, як запевнив підполковник Дудко, прикордонники також не будуть мовчки спостерігати за перелізанням диверсантів... До того ж планується встановлення сейсмічної апаратури — особливо це актуально у єлінських болотах, вона реагуватиме і на чалапання лося, і на ходу людини. Проте, тут ключове слово — «планується»...

«Комплексне облаштування державного кордону проходить у три етапи, — продовжує підполковник Олександр Дудко. — Перший практично виконано — створення системи інженерних та земляних споруд, облаштування місць несення служби та опорних пунктів. Протягом другого етапу здійснюватиметься розгортання прикордонних підрозділів і створення належної інфраструктури. Заплановано будівництво рокадних доріг протяжністю 220 кілометрів, 15 мостів, містків та переходів, 150 кілометрів контрольно-слідової смуги, встановлення металевого сітчастого загородження на всій ділянці кордону.

А в 2017—2018 роках кордон буде обладнано сучасними засобами спостереження, сигналізації та бойового ураження». Тобто чалапання лося по болотах, як і ходу диверсантів, чернігівські прикордонники чутимуть ще не скоро...

Бойові модулі, до речі, виготовляє чернігівське підприємство «ЧеЗаРа», і вони вже випробувані для бойових машин піхоти. На черзі — виготовлення їх і для прикордонників.

А на КПП «Сеньківка» — як згадка про минулі часи — лишилася вивіска кафе з прапорами трьох держав і назвою «Три сестри».

Василь ЧЕПУРНИЙ, Голос України