До встановлення пам'ятника київському князю на Москві

А все ж таки каган Володимир на Охотном ряду - це цілий букет ментальних шугань катсапа.

Є тут і брак легітимности Московщини, на який звертали увагу всі європейські монархії у ранньомодерну добу.

Є тут і зубний біль від васального минулого якомусь там Кримському ханату - "поминки" до Бахчисараю відправляв навіть "імператор Россіі" Пьотр Романов.

Є тут шпагат між трупом Владіміра Лєніна і пам'ятником кн. Владіміра - в одній московській локації. І предивна еклектика большевизму й монархо-романтизму.

Є тут щось і від вождів Берега Слоновой Кості, які вперто облаштовують "Лондон" у москитній західній Африці.

Є тут щось і від чекістських жон, які в освобождьонном Львові вдягали на променади ночнушки польських кобіт.

Ну й головне: князь Володимир таки доріс до персонажу з Культу мертвих, який сповідує кожен фінський обиватель Берега Слоновой Русі.

Звісно, Капище біля річки Неглинної було б неповноцінним без цієї фігури - з грацією совєцької веслувальниці. Власне й хрест під пахвою у Владіміра - не хрест, а справжнє весло фінського Харона, який по річці Туонела спровадить усіх до русского царства мертвих.

Амінь. Амінь. Чекісти й попи, чудь і кавказь, газпромь і весьнєфть. Амінь

Ростислав МАРТИНЮК