До весни 83 дні

Ну так, я не дуже люблю зиму. Тим більше зараз. Постійно крутиться в голові: як там в окопах і бліндажах. І холод викликає неприємні спогади... АЛЕ!

Але бувають дні, коли саме зима занурює в дитинство: оце відчуття, коли все видається казковим, коли хочеться качатися в снігу, або ловити сніжинки, коли вдома можна посидіти з книжкою.

Сьогодні прогулялася доріжкою дитинства. На щастя, сніг приховав згорілі хати сусідів. І взагалі просто прикрасив наш багатостраждальний мікрорайон.

Йшла й раділа, як маленька, таким прям казковим ялинкам. І сміялася з кущика, який виглядав так, наче в ньому заяць заховався - сніжний. А в одному місці побачила сліди на снігу, якоїсь романтичної, напевно, людини, яка навіщось йшла прям самим глибоким заметом, хоча доріжка поруч.

І такий запах приємний: вологого снігу, пічного диму та смаженої картоплі, як в дідовій хаті в дитинстві. А от і хата, з дахом з білого снігу. Вона нас в лютому - березні 2022 рятувала від холоду.

Ірина ЛОМОНОС