До Шевченка: пора йти окремо?

9 березня українці приходять до Шевченка. В Чернігові - теж є українці. І нас навіть багато. Спершу приходили окремо владці, окремо - нормальні українці ( це коли Україна ще виходила зі складу імперії). Коли ж Україна убралася в колодочки і владці стали більш схожими на українців (інколи навіть цитували Шевченка!) - вирішили просвітяни та рухівці, що треба ж уже разом з владою шанувати Шевченка, бо й влада якби українська. Але...
Завжди вилазить кляте "але". Ритуальне покладання чиновницькою колоною квітів - мовчечки, під спів бюджетних артистів, щоб не виліз хтось із гострим словом Тарасовим...

Ось Володимир Хоменко - і регіонал, і хабарник і т.д. і т.п., але чи він, чи його підлеглі розумілися, що така схема - примітивна. І, наприклад, голова ОДА збирав напередодні покладання квітів "представників творчої інтелігенції", де ті могли би хоча би якісь озвучити проблеми...

Цього ж року - про Шевченка навіть найти важко на сайті ОДА. Про клароцеткінське 8 березня - широко і розлого, а про день шанування Шевченка - треба заритися в якісь нудні розділи типу "План роботи ОДА з... по...", щоб дізнатися:

9 березня о 10 -ій годині таки буде в Чернігові вшанування Тараса Шевченка якимось "літературним заходом" та покладанням квітів. Одначе! Чи ж не пора нормальним українцям знову окремо від такої влади почитати свого Тараса?!

"Мій Боже милий, як-то мало

Святих людей на світі стало.

Один на другого кують

Кайдани в серці. А словами,

Медоточивими устами

Цілуються і часу ждуть,

Чи швидко брата в домовині

З гостей на цвинтар понесуть?

А ти, о Господи єдиний,

Скуєш лукавії уста,

Язик отой велеречивий,

Мовлявший: ми не суєта!

І возвеличимо надиво

І розум наш і наш язик...

Та й де той пан, що нам закаже

І думать так і говорить?"
("Подражаніє 11 псалму")

Василь ЧЕПУРНИЙ