реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОЛІТИКУМ

Держава-клієнт, але не нова республіка РФ

Не маю на меті переказувати останні події казахського протесту чи цитувати заяви політиків – все це можете прочитати в новинах.

Перейду до власних спостережень:

1. Протест, за відсутності лідерів і керівного центру, став легкою здобиччю для провокаторів і кримінальних елементів. Про провокаторів – певен, що такі були інфільтровані – можливо казахськими спецслужбами після консультацій із росіянами. Для чого? Для створення належного тла перед АТО (чи то пак КТО).

2. Неполітичний протест, без лідерів і чіткого політичного порядку денного, без речників – не має точок для кристалізації – для нової збірки після застосування насилля.

3. Казахстан далекий до «нормалізації». Так, активність протестів суттєво знизилась, однак мітингарі знову збираються в Жанаозені, Алмати, Актобе.

4. Використання військового контингенту ОДКБ на території Казахстану було сприйняте багатьма казахами не просто як зрада, а як слабкість Токаєва і приниження власного народу.

5. Казахи все чудово розуміють – і відкрито говорять, що росіяни приїхали до країни у якості окупантів. Події останніх 48 годин залишать відбиток на російсько-казахських взаєминах, позначяться на ставленні простих казахів до Росії і росіян. А наступні дні посіють ненависть.

6. Навряд абревіатура ОДКБ буде асоціюватися із захистом та безпекою. Також не позаздриш невеликій вірменській діаспорі, яка мешкає в Казахстані – вона міцно асоціюватиметься із «Вірменією, що дала зелене світло для окупації». Дарма, що Єреваном вкотре покористувалася Москва. У цьому весь Путін – він створює міжетнічні конфлікти, а потім виступає їх модератором і «миротворцем».

7. Росія не зацікавлена в окупації Північного Казахстану, чи окупації всієї держави. Як з точки зору внутрішньої, так і зовнішньої політики Казахстан більш цікавий Москві як держава-клієнт, що рухається у фарватері російської політики: ще один голос на міжнародному майданчику, ще один багнет в геополітичних баталіях, ще один окремий проросійський гравець в Євразії.

8. Дивіденди від окупації Північного Казахстану, навіть якщо така відбудеться без єдиного пострілу, – зовсім не ті, що в Криму. Насамперед Крим, станом на 2014 рік, був територією з великою часткою етнічних росіян та змосковлених українців. Грубо кажучи – жаданні для Кремля «русскіє люді» з мовним, культурним та ментальним кодом росіян. Натомість в Павлодарі, станом на сьогодні, мешкає майже 48,5% казахів, росіян – 40,5%. В Павлодарській області казахи складають 52,3% населення. Усть-Каменогорську ситуація для росіян дещо краще, але не на багато: 49% росіян, казахів – 46,8%. В області казахів – понад 60%. Головне – демографічна динаміка цілком на боці казахів, ще 60 років тому їх було вдвічі менше на цих землях. Про ситуацію у селах я мовчу – там питома частка казахів недосяжна для росіян і можливість демографічного панування Москви втрачена назавжди.

9. Не забуваємо, що казахи не просто тюркомовний народ – вони мусульмани. У випадку окупації Північного Казахстану Москва одержала б якщо не новий Північний Кавказ – то нову Тиву (в демографічному розумінні). Місцеві росіян ще активніше виїздили б до Оренбурга, Москви, Санкт-Петербурга (бо опинилися б із цими містами в одній державі). Тобто ці регіоні зробили б помітний стрибок до моноетнічності. За 10-20 років після окупації цих земель там лишилося б 2-3% російського населення.

10. Москва не може похвалитися остаточною асиміляцією татар і башкир – хоч працює над цим століттями, а тут – нові території з дуже високим відсотком автохтонного населення.

Висновок. Москва зараз здобуває тактичну перемогу. Навіть у випадку повного придушення протесту, що не відбудеться без жорстких репресій, Кремль закладає міну уповільненої дії. Навіть у найгіршому варіанті – повна окупація Казахстану російськими військами, нові російські гарнізони – це уповільнить, але не зупинить розвиток казахів як окремої самодостатньої нації і не знищить їхнього прагнення мати власну державу.

Більше того – чим брутальніше і жорстокіше зараз поводитимуться російські військові – тим більше шансів, що наступне повстання буде не лише соціальним, але й антиколоніальним.

Павло ПОДОБЄД



Теги:російська агресія, Павло Подобєд, ОКДБ, гібридна війна, Казахстан


Читайте також



Коментарі (0)
avatar