День 155.Поза.

Погано почуваюся, тож тілом сьогодні у ліжку, увагою - в телефоні. Після ранкових обстрілів Чаус повідомив, що є жертви. Сумую: знову у чиїсь родини прийшло лихо.

Настрій взагалі якийсь всепропальський і майбутнє малюється темними фарбами.
Таке буває, коли піднімаєшся на гору. Здається, що сил вже нема і скоро здохнеш. Помагає зупинитись, присісти на камінь, віддихатись і подивитись, скільки вже пройшов і який вид відкриваться згори.
Ми все ще живі і не здаємось.

А у фейсбуці срач через фотосесію Зеленської. Особливо через позу, в якій вона сидить. Люди, яких не просили, дають поради, про які не просили. Все ж токсичність в українському суспільстві досить висока. Доколупатися до кого завгодно - улюблений спорт.

Так, мені теж здалося дивним це фото. І поза, і одяг... якесь воно все наче не ліпиться. І для мене головний меседж був саме у цьому. Перша леді європейської держави (!) не має сидіти у такій позі під стіною мішків з піском і з чорними колами під очима. Вона має виглядати успішною, доглянутою і своєю для дипломатичних протоколів та вишуканих інтер'єрів. І фото це, що розлетілося по світу, волає просто: люди, відбувається щось не те! Щось жахливе і неправильне!

Зверніть увагу! Агов!
Вчимося читати між рядків.
Обіймаю!
На фото - красива плитка, по якій проїхав танк.

Тетяна КУЗИК