Дайкон: досвід аматора

Чернігівський городник Микола Іванченко говорить, що дайкон — скоростигла культура довгого дня. Коли він сіяв її у липні, то продукцію одержував у вересні. Щоб мати коренеплоди якомога раніше він насіння висівав наприкінці квітня.
При весняній культурі рослини стріл куються і, цю особливість використовують для одержання і насіння, й коренеплодів: на відміну від чорної редьки, вони залишаються соковитими і зберігають смак.

Дайкон — перехреснозапильна культура. При вирощуванні його на насіння слід дотримуватись просторової ізоляції.
Рослина невибаглива, але для одержання високого врожаю — до 10 і більше кілограмів коренеплодів з квадратного метра — їй потрібні легкі родючі землі.

Висіває насіння Микола Іванченко за схемою 25х50 см на глибину 3-5 см. Сходи з’являються на 5-7 день. При появі 1-2 справжніх листочків він рослини проріджує. Догляд зводиться до розпушування міжрядь і поливів у посушливу погоду.
Для вирощування овочівник-аматор використовує два сорти: бивень слова і солодкий велетень. Коренеплоди обох сортів білі зі світло-зеленою пігментацією, довжиною у бивня слона 18-22 см, у солодкого велетня — понад 30 см.

Споживати дайкон він радить у свіжому, вареному, солоному вигляді. Смачні, зокрема, салати з ним. Ось два рецепти приготування страв.

Дайкон (300 г), моркву (200 г) слід очистити і пошинкувати на крупній тертці. Додавати до приготовленої суміші товчений часник, тертий сир, сметану, сіль.
* * *
300 г дайкону, 5 яєць, кріп, цибулина, 100 г майонезу або сметани. Дайкон відварити і дрібно нарізати, цибулю дрібно пошинкувати, варені яйця нарізати кубиками. Слід додати подрібнену зелень кропу, заправити майонезом чи сметаною.

Віктор БЕРЕГОВИЙ, м.Чернігів, газета "Біла хата".