Чування Великого Понеділка

Брати продали Йосипа у рабство єгипетське, а батькові набрехали, що того розірвали дикі звірі. Сьогодні згадується ця оповідь історії єврейського народу. Прямо скажемо - не дуже симпатична історія. Зняли з брата його одежу, вимазали кров'ю кози і показали батькові - мовляв, пізнаєш одіж його? А самі шекелі чи яка там тоді валюта була, в кишенях рахували... Двадцять срібняків, до тридцяти ще ціна не піднялася...
І цього ж дня Церква нагадує про незвичну дію Ісуса - прокляття. Він прокляв дерево інжиру, бо на ньому не було плодів. Та вся загвоздка історії в тому, що на той час була весна і на дереві було тільки листя, а плодів не могло бути взагалі. Тож притча ця має інше значення, яке розуміли апостоли і яке не пояснюють сьогодні нам ті, хто мав би це робити...

Ісус після свого тріумфального входу в Єрусалим все ж не був так захищений, щоб не боятися гніву юдейських первосвященників - щовечора йшов ночувати у село Витанію, очевидно до свого друга Лазаря та його сестер Марії і Марфи. Нагадуємо, що село Витанія було галілейським, як галілеянином був і сам Ісус.

Як свідчить євангеліє від Луки і як розшифровують його біблеїсти - інжир (смоковниця) це символ юдаїзму, символ Ізраїлю. Дерево засохло...

"І він розповів їм оцю притчу; «Один чоловік мав смоковницю, посаджену в його винограднику. Прийшов він і почав плода на ній шукати, та не знайшов. 7 Тоді він сказав до виноградаря: Оце три роки, як я приходжу, шукаючи плода на цій смоковниці, і не знаходжу. Зрубай її: нащо й землю займає ще? 8 А той озвався до нього: Пане, лиши її ще на цей рік: я обкопаю навкруг неї і обкладу гноєм. 9 Може, щось вродить нарік, а коли ні, то ти її зрубаєш.»

Василь ЧЕПУРНИЙ