Чому росіяни дурніші за папуасів
Це дивно, але більшість росіян реально не розуміють, за що проти них запровадили санкції. Не вловлюють вони причинно-наслідкові зв'язки.
Якось їхав я по Папуа – Новій Гвінеї джипом у місцеве село. Дорога була розбита, тому їхали повільно, часу було багато. І я став діймати водія запитаннями, чи залишилися в них ще людожери. Свого часу в Папуа справді процвітав поголовний канібалізм. Та й нині в них у столиці стоять хмарочоси, а за сто кілометрів від неї, у джунглях, місцеві ходять у пальмовому листі й живуть полюванням. Мало що там у джунглях коїться.
— ЗІЗНАЙСЯ, ЇСТЕ ТУРИСТІВ? — уп'яте запитував водія.
⠀
— Містере, відчепіться від мене. Не їмо ми нікого! — утомлено відмахувався водій, намагаючись вести машину прямо.
Папуаси здебільшого невисокі на зріст і щуплої статури. Принаймні я нависав над водієм, як Ейфелева вежа над сигаретним кіоском.
⠀
— Але ж раніше їли? Їли ж?
⠀
— Та коли це було, то мій дідусь їв. Тато вже не їв, — виправдовувався папуас.
— Ну гаразд, у столиці не їсте, але ж племена в джунглях точно білих не проти з'їсти тушкованими в банановому листі, — не вгавав я.
⠀
Водій сердито сплюнув у зачинене вікно, зупинив машину і почав мені пояснювати на пальцях.
— Дивіться, містере. Якщо зникне турист, його обов'язково почнуть шукати. Приїде поліція, рейнджери, кожного допитуватимуть багато днів, усіх дорослих мисливців повезуть до міста.
Плем'я весь цей час голодуватиме, а потім ще довго збиратиме велику суму, щоб викупити в поліції своїх чоловіків назад. І все заради чого? Тоді як банка китайської тушонки коштує менше ніж долар.
Е-К-О-Н-О-М-І-Ч-Н-О невигідно туристів їсти! — підняв палець папуас.
Папуас розуміє причинно-наслідкові зв'язки, що якщо з'їсти туриста, то чекають санкції поліції та неминучий крах економіки племені. А ось для росіян чомусь не очевидно, що якщо напасти на сусідню державу й почати там убивати людей, то чекають санкції.
Папуаси розуміють, а росіяни ні.
Костянтин СИМОНЕНКО
Якось їхав я по Папуа – Новій Гвінеї джипом у місцеве село. Дорога була розбита, тому їхали повільно, часу було багато. І я став діймати водія запитаннями, чи залишилися в них ще людожери. Свого часу в Папуа справді процвітав поголовний канібалізм. Та й нині в них у столиці стоять хмарочоси, а за сто кілометрів від неї, у джунглях, місцеві ходять у пальмовому листі й живуть полюванням. Мало що там у джунглях коїться.
— ЗІЗНАЙСЯ, ЇСТЕ ТУРИСТІВ? — уп'яте запитував водія.
⠀
— Містере, відчепіться від мене. Не їмо ми нікого! — утомлено відмахувався водій, намагаючись вести машину прямо.
Папуаси здебільшого невисокі на зріст і щуплої статури. Принаймні я нависав над водієм, як Ейфелева вежа над сигаретним кіоском.
⠀
— Але ж раніше їли? Їли ж?
⠀
— Та коли це було, то мій дідусь їв. Тато вже не їв, — виправдовувався папуас.
— Ну гаразд, у столиці не їсте, але ж племена в джунглях точно білих не проти з'їсти тушкованими в банановому листі, — не вгавав я.
⠀
Водій сердито сплюнув у зачинене вікно, зупинив машину і почав мені пояснювати на пальцях.
— Дивіться, містере. Якщо зникне турист, його обов'язково почнуть шукати. Приїде поліція, рейнджери, кожного допитуватимуть багато днів, усіх дорослих мисливців повезуть до міста.
Плем'я весь цей час голодуватиме, а потім ще довго збиратиме велику суму, щоб викупити в поліції своїх чоловіків назад. І все заради чого? Тоді як банка китайської тушонки коштує менше ніж долар.
Е-К-О-Н-О-М-І-Ч-Н-О невигідно туристів їсти! — підняв палець папуас.
Папуас розуміє причинно-наслідкові зв'язки, що якщо з'їсти туриста, то чекають санкції поліції та неминучий крах економіки племені. А ось для росіян чомусь не очевидно, що якщо напасти на сусідню державу й почати там убивати людей, то чекають санкції.
Папуаси розуміють, а росіяни ні.
Костянтин СИМОНЕНКО
Читайте також |
Коментарі (0) |