Чому політики міняють прізвища?
Наші політики люблять приховувати не тільки декларації про доходи. Деякі з них ховають від громадськості своє «фамільне» минуле, змінюючи ПІБ. Деякі готові зробити це навіть заради тимчасової політичної кон'юнктури. Багато хто пам'ятає, як на президентських виборах 2010 року свою кандидатуру висував Василь Противсіх - він же Василь Гуменюк. Незважаючи на те, що крім зміни прізвища він особливо нічим не запам'ятався, на виборах цей громадянин посів 14-е місце з 18 кандидатів. Після чого повернув назад свою рідну і вельми популярну прізвище.
Але дехто йде в паспортний стіл для того, щоб розлучитися з неблагозвучним ім'ям, або ж із сімейних міркувань.
Свої причини змінити прізвище, наприклад, мав нинішній глава уряду Микола Азаров. Варто відзначити, що історія з прізвищем прем'єра до кінця не ясна. Батько - Пахло Яан Робертович, за словами самого Азарова, був наполовину естонцем, наполовину росіянином. Микола Янович розповів, що при народженні він не отримав прізвище батька, оскільки, коли він народився, його «батьки не оформили свої стосунки». Тому його «записали на прізвище матері». Правда, прізвище його матері, як стало відомо, не Азарова, а Квасникова. У той же час джерела стверджують, що прізвище Азаров Микола Янович отримав лише при одруженні, взявши прізвище
своєї дружини Людмили.
Ціла детективна історія пов'язана з справжнім прізвищем тричі Генпрокурора України, народного депутата-«регіонала» Святослава Піскуна. У деяких ЗМІ писали, що Святослав Михайлович кілька разів змінював прізвище. Спочатку він нібито мав прізвище Фурман, оскільки його мати Тайба Лейбівна перебувала у шлюбі з якимсь Рафаїлом Фурманом Мойсеєвичем. Після їх розлучення Святослав Михайлович нібито взяв собі дівоче прізвище матері - Святець. І тільки потім він став Піскуном. Як зазначав сам депутат в інтерв'ю одному виданню, «нічого тут особливого немає. Це пов'язано з тим, що у моєї покійної мами була інша сім'я. Але це - моя сімейна таємниця ... Але в мене у свідоцтві про народження написано, що я українець. Я і в серці насамперед українець! ».
Буває, що політики змінюють тільки по- батькові. Приміром, народний депутат від Партії регіонів, представник Президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко раніше був не Романовичем, а Рамазанович. А ось брати Григорій та Ігор Суркіси мають відразу два по батькові. За документами вони Рахмільовичі, але в пресі воліють користуватися другим по батькові - Михайловичі.
Сімейні обставини свого часу змусили змінити прізвище Юлію Тимошенко. Її батько - Володимир Абрамович Григян - покинув сім'ю, коли їй виповнилося всього три роки. Відразу після закінчення школи майбутній двічі прем'єр-міністр України взяла дівоче прізвище матері і стала Юлією Телєгіною. Правда, через три роки вона, вийшовши заміж, розпрощалася і з маминим прізвищем, ставши Юлією Тимошенко.
Трапляється й таке, що діти політиків не хочуть жити з батьківськими розпіареними прізвищами. Наприклад, син мера Харкова Геннадія Кернеса Родіон вирішив взяти собі прізвище діда і став Родіоном Гайсинським. Не взяв прізвище батька і син мера Одеси Олексія Костусєва Олексій Гончаренко, оскільки Костусєв пішов з сім'ї, коли його синові було три роки, і не брав ніякої участі у вихованні дитини.
І хоча практично всі вищевказані особи приймали свої рішення про перейменування задовго до початку політичної кар'єри, зараз, коли ЦВК починає реєстрацію кандидатів, є ймовірність появи нових «переіменовщіков» за типом Василя Противсіха. Дехто заради сміху, а дехто, щоб стати клоном якогось прохідного кандидата в нардепи.
Як тут не згадати історію свинарки з Хмельницької області Лідії Вона, яка в 2009 році мала претензії до Юлії Тимошенко, точніше, до її політреклами «Вона - працює». Тоді всі посміялися над президентськими амбіціями селянки з села Іршики, і на тому все закінчилося. Тепер же, коли на вибори йдуть сотні бажаючих потрапити в Раду по мажоритарних округах, бути клоном-«кілером» може бути навіть фінансово вигідно. Сплатив держмито 5 грн. 10 копійок за заяву, гривень 30 за послуги - і ти вже готовий бути кандидатом-клоном. А стати при цьому Шариковим або Барбосовим - скажуть ті, хто знає, кого треба обгавкувати ...
Дмитро КАЧУРА
Фінфорум
Але дехто йде в паспортний стіл для того, щоб розлучитися з неблагозвучним ім'ям, або ж із сімейних міркувань.
Свої причини змінити прізвище, наприклад, мав нинішній глава уряду Микола Азаров. Варто відзначити, що історія з прізвищем прем'єра до кінця не ясна. Батько - Пахло Яан Робертович, за словами самого Азарова, був наполовину естонцем, наполовину росіянином. Микола Янович розповів, що при народженні він не отримав прізвище батька, оскільки, коли він народився, його «батьки не оформили свої стосунки». Тому його «записали на прізвище матері». Правда, прізвище його матері, як стало відомо, не Азарова, а Квасникова. У той же час джерела стверджують, що прізвище Азаров Микола Янович отримав лише при одруженні, взявши прізвище
своєї дружини Людмили.
Ціла детективна історія пов'язана з справжнім прізвищем тричі Генпрокурора України, народного депутата-«регіонала» Святослава Піскуна. У деяких ЗМІ писали, що Святослав Михайлович кілька разів змінював прізвище. Спочатку він нібито мав прізвище Фурман, оскільки його мати Тайба Лейбівна перебувала у шлюбі з якимсь Рафаїлом Фурманом Мойсеєвичем. Після їх розлучення Святослав Михайлович нібито взяв собі дівоче прізвище матері - Святець. І тільки потім він став Піскуном. Як зазначав сам депутат в інтерв'ю одному виданню, «нічого тут особливого немає. Це пов'язано з тим, що у моєї покійної мами була інша сім'я. Але це - моя сімейна таємниця ... Але в мене у свідоцтві про народження написано, що я українець. Я і в серці насамперед українець! ».
Буває, що політики змінюють тільки по- батькові. Приміром, народний депутат від Партії регіонів, представник Президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко раніше був не Романовичем, а Рамазанович. А ось брати Григорій та Ігор Суркіси мають відразу два по батькові. За документами вони Рахмільовичі, але в пресі воліють користуватися другим по батькові - Михайловичі.
Сімейні обставини свого часу змусили змінити прізвище Юлію Тимошенко. Її батько - Володимир Абрамович Григян - покинув сім'ю, коли їй виповнилося всього три роки. Відразу після закінчення школи майбутній двічі прем'єр-міністр України взяла дівоче прізвище матері і стала Юлією Телєгіною. Правда, через три роки вона, вийшовши заміж, розпрощалася і з маминим прізвищем, ставши Юлією Тимошенко.
Трапляється й таке, що діти політиків не хочуть жити з батьківськими розпіареними прізвищами. Наприклад, син мера Харкова Геннадія Кернеса Родіон вирішив взяти собі прізвище діда і став Родіоном Гайсинським. Не взяв прізвище батька і син мера Одеси Олексія Костусєва Олексій Гончаренко, оскільки Костусєв пішов з сім'ї, коли його синові було три роки, і не брав ніякої участі у вихованні дитини.
І хоча практично всі вищевказані особи приймали свої рішення про перейменування задовго до початку політичної кар'єри, зараз, коли ЦВК починає реєстрацію кандидатів, є ймовірність появи нових «переіменовщіков» за типом Василя Противсіха. Дехто заради сміху, а дехто, щоб стати клоном якогось прохідного кандидата в нардепи.
Як тут не згадати історію свинарки з Хмельницької області Лідії Вона, яка в 2009 році мала претензії до Юлії Тимошенко, точніше, до її політреклами «Вона - працює». Тоді всі посміялися над президентськими амбіціями селянки з села Іршики, і на тому все закінчилося. Тепер же, коли на вибори йдуть сотні бажаючих потрапити в Раду по мажоритарних округах, бути клоном-«кілером» може бути навіть фінансово вигідно. Сплатив держмито 5 грн. 10 копійок за заяву, гривень 30 за послуги - і ти вже готовий бути кандидатом-клоном. А стати при цьому Шариковим або Барбосовим - скажуть ті, хто знає, кого треба обгавкувати ...
Дмитро КАЧУРА
Фінфорум
Читайте також |
Коментарі (0) |