Чому АМКУ почав програшну війну за ціни?

Антимонопольний комітет почав заздалегідь програшну війну проти великих мереж супермаркетів

Depo.ua з`ясував, чому власники столичних мегамаркетів не знизять ціни на продукти. Депо

Магазини наживаються на покупцях

Столиця завжди була грошовим мішком для торгашів різними товарами. Саме в Києві найвища середня заробітна плата серед міст України і мешканці мегаполісу готові витрачати свої кревні. Цим, як завжди скористувалися великі мережі супермаркетів.

Це підтверджує і Антимонопольний комітет, зазначаючи, що найбільші столичні мережі супермаркетів на 20-30% необгрунтовано підняли ціни на продовольчі товари. У відомстві прийшли до висновку, що це відбувається за змовою основних учасників ринку, які таким чином обмежують здорову конкуренцію.

Втім, експерти вважать, що такі закиди від АМКУ дадуть мало користі для кінцевого споживача.

За словами економіста у галузі АПК Всеволода Степанюка, Антимонопольному комітету буде досить складно довести, що мережі супермаркетів дійсно вступили у картельну змову.

"Економічна ситуація в країна така, що зараз дуже важко визначити, які саме ціни на продукти є економічно обгрунтованими. В зв`язку з коливаннями курсу гривні супермаркети страхують свої ризики, адже не хочуть залишитися без прибутку, тому й підвищують ціни на усе, що можна", - зазначає експерт.

Він додає, що зростання цін на усі продукти почалося внаслідок загальної економічної політики держави.

"Ціни на продовольство напряму залежать від курсу долара, адже у цьому сегменті є надто висока складова імпорту. Ті ж мінеральні добрива закупляються за валюту. Крім того, дорогий бензин впливає на кінцеві ціни, адже треба значно більше витрачати на логістику", - додає Степанюк.

Зі свого боку експерт в галузі аграрного ринку Марія Колсеник запевняє, що витрати на логістику складають близько 2-4% від кінцевої ціни на певний товар.
Виходить, що балачки власників супермаркетів про дорогий бензин, який "підвищує" вартість товару, є не більше ніж пшиком.

Безпорадний АМКУ

Втім, на перший погляд виглядає, що Антимонопольний комітет все ж вирішив поставити на місце знахабнілих власників столичних магазинів, адже таких "відвертих" заяв про картельні змови відомство давно не давало.

Експерти ж бачать у цьому лише піар-акцію, мовляв, АМКУ повинен показати видимість роботи, що не просто так його армія працівників проїдає бюджетні гроші.

"Справа в тому, що супермаркети можуть у суді оскаржити рішення Антимонопольного комітету. Нажаль, практика показує, що такі справи виграють підприємці, адже вітчизняні суди є корумпованими", - підкреслює Всеволод Степанюк.

В свою чергу, в АМКУ навіть задумались, як викорінити можливе майбутнє необгрунтоване підвищення цін на продовольство.

В цьому органі пропонують впровадити для мереж супермаркетів правила професійної етики, як у країнах Євросоюзу. Далі комітет зобов`яже основних учасників ринку виконувати ці правила і таким чином магазини повинні тримати нормальні ціни на товари.

Такі ініціативи вже критикують спеціалісти.

"Хто буде виконувати ці правила в країні, де не виконуються навіть закони?" - задається питанням Всеволод Степанюк.

Відвідавши кілька столичних мегамаркетів, робимо висновок, що ціни на продукти дуже відрізняються. Так, наприклад одна й та сама марка сиру в одному магазині може коштувати 75 гривень за кіло, а в іншому - вже 90. Не треба бути фахівцем, аби зробити висновок, що один з супермаркетів явно завищує ціни, адже інший продає той самий товар по значно нижчій ціні. І тут вже не скажеш про стрибки на валютному ринку, коли одного дня долар коштує 25 гривень, а іншого - 40. Вже майже протягом місяця гривня стала більш-менш стабільною , а це у свою чергу має зробити ціни на продовольчу групу товарів досить стабільною.

Крім того, в Україні давно назріло питання зміни в законодавстві, щоб певний державний орган дійсно мав вплив на ціноутворення в супермаркетах. АМКУ явно не тягне на цю роль, виносячи здебільшого рекомендаційні рішення. Як відомо, рекомендації не завжди виконуються. І покупцеві усі ці розбірки між власниками магазинів і державними органами не надто цікаві. Покупець просто хоче купувати продукти за адекватними цінами.