реклама партнерів:
Головна › Новини › Споживач

Чи виручає вас «Картопляний Донбас?»

Урожай – нижчий минулорічного.

Щоосені у людей, зайнятих вкрай потрібною справою: картоплярством, болять не лише руки й спини, а й голови. А все через одне: як вигідно продати вирощений урожай. Найсумніше те, що в останні роки прибутки селян за картоплю стають все скромнішими. Незважаючи на те, що на Поліссі неврожаїв на цю культуру не буває. Недаремно з легкої руки журналістів ще в радянські часи Чернігівщину назвали картопляним Донбасом.

Спостерігається стійка тенденція: чим вагоміші бульби, тим нижча закупівельна ціна. Торік, наприклад, урожай видався на славу, так закупівельними з Півдня приймали картоплю у Мені по 60 копійок за кілограм. Уявляєте, як не цінується селянська праця? Та й сам селянин себе не поважає: нащо здає так дешево продукцію, вироблену такою важкою працею? Правда, цьогорічної весни ціна зросла до 1.80 -2.00 грн. за кілограм. Але здавати вже було нічого. Частина бульб згнила або стала легшою. Було й таке, що фермери цілими машинами вивозили порослу картоплю прямо в сітках на звалище, а хтось викинув цілий причеп картоплі неподалік траси Чернігів--Новгород-Сіверський.

Ціни вищі. Але не скрізь.

Цьогорічне літо для картоплі виявилось досить несприятливим. До того ж у багатьох областях України спостерігалися різні природні катаклізми. Здавалося, в таких умовах чернігівські картоплярі мали бути «на коні» – ціни на картоплю не могли опускатися нижче двох гривень. То якими ж були закупівельні ціни на крохмалисту у вересні? З цим запитанням я звернувся до мешканців населених пунктів різних районів Чернігівщини. І ось що вони повідомили:

Сергій Коноваленко – депутат Корюківської міськради:
- Урожайність картоплі в районі вдвічі нижча минулорічної. На базарі її можна купити по три гривні за кілограм, заїжджі покупці з Донецька беруть по 2,5 гривні. Землі в нас, в основному, піщані і не дуже родючі. Лише в Олександрівці, Хотіївці, Домашлині кращі, але й там людей не радує урожай. Один давній знайомий з Домашлина збирається докуповувати бульби для домашньої худоби.

Василь Кирилюк – депутат Коропської райради:
- Картопля вродила добре, закупівельники з Півдня беруть її по 1,5-1,8 гривні за кілограм. Але люди здають неохоче.

Анатолій Мироненко – депутат Менської райради, житель Ленінівки:
- Урожайність картоплі по нашій сільраді (а ми ж на межі Щорського і Городнянського районів) складає десь 50 відсотків до рівня минулого року. Закупівельними пропонують за кілограм бульб по 2 гривні, але люди здають вирощене вкрай неохоче.

Олексій Бутенко – керівник фермерського господарства в с.Дягова Менського району, депутат обласної ради:
- Урожайність крохмалистої непогана, ціни теж влаштовують, але ж товарність бульб складає лише 20 відсотків. А це ж неминуче відбивається на рентабельності.

Анатолій Адаменко – сільський голова с.Авдіївка Сосницького району:
- Жителі села всерйоз займаються як вирощуванням картоплі, так і її продажем. Тому дешевше 2,5 гривні за кілограм заїжджим бізнесменам не здають. І правильно роблять. Урожай непоганий, але торік був кращим.

«Ви нам картоплю, ми вам кавуни».

\ Але крім спілкування з представниками різних районів області, бесідував я і з деякими заготівельниками. 13 вересня біля Менського автовокзалу стояли три автомашини, з яких продавали цибулю і кавуни та закуповували картоплю. Міцної статури дебелий чолов=яга явно неукраїнської національності назвав ціну: «картопля по 1,6-1,8 гривні, кавуни – по 2, цибуля – по 3.5 гривні за кілограм». За півгодини моїх спостережень, поки чекав на автобус, картоплі ніхто не здав, величезного кавуна не купив, лише за цибулею люди приїздили. А вона на півдні вродила краще, ніж у нас. «Думав, що коштуватиме цибуля 2-2,5 гривні, а вона подорожчала,- обурюється чоловік, що проїздив мимо велосипедом. – Перекупники кляті. У Києві картопля по 5-6 гривень, а в нас її хочуть видурити по 1,6-1,8 гривні. Неважко підрахувати, скільки «навару» на кожному кілограмі. А що ж тут до Києва їхати – добре, у кого є такі фургони, як оцей».

У смт Понорниця Коропського району 13 вересня автомашина з Донецька закуповувала картоплю по 2 гривні. Черги до автомашин не спостерігалося, а в самому фургоні було складено кілька десятків мішків. З такими закупівельними цінами навряд чи «картопляний Донбас» нагодує картоплею Донбас справжній.

Березнянці вміють продавати.

А 21 вересня довелося побувати в смт Березна Менського району. Жителі селища традиційно люди підприємливі, самі возять свою продукцію до Чернігова та Києва. Але всю осінь там стоїть по кілька фургонів. Цікавлюся закупівельними цінами. Вони за останні 10 днів зросли від 2-х до 2,5 гривні.

Найвищу ціну дають найкращій відбірній картоплі з добрими смаковими якостями, приміром, сорту «белароса». Але знову ж таки бажаючих здавати крохмалисту я не побачив. Натомість подорожчала і цибуля, яку возять із собою перекупники з Півдня. Тепер вона по 4 гривні за кілограм.

На згадуваному Менському автовокзалі картопля 22 вересня вже коштувала 2,22 гривні, насіннєва 1 гривню, а цибуля 3,5 гривні за кілограм.

Чи не «кине» держава знову?

Які висновки напрошуються з усього сказаного?

По-перше, якщо торік вирощування крохмалистої вважалося рентабельним при ціні 1,2 гривні, то в цьому році її вартість має бути не менше 1,7 гривні. Принаймні, так стверджують фермери.

По-друге, у великих населених пунктах картоплю купують дорожче, ніж у малих віддалених селах, де люди змушені віддавати урожай на 50 копійок дешевше.

По-третє, хоч і намітилась тенденція до зростання закупівельних цін, ніхто не гарантує, що премудра держава не зіб=є їх, широко розкривши двері імпортній картоплі, як це сталося торік, коли забрано значну частину ринків збуту в українських виробників. Нині ж, кажуть, що в імпортерів картопля дорожча, ніж у нас. Але це поки що.

По-четверте, все більше українців відмовляється вирощувати картоплю саме через великі затрати, збитковість і неможливість вигідно продати лишки урожаю. Це видно хоча б по заміських городах у Мені. Ще кілька років тому там оброблялося близько половини ділянок, взятих у 90-х роках. Нині ж – не більше третини.

Насамкінець порівняємо закупівельні ціни на картоплю в селі і вартість її в магазинах та базарах великих міст. У Чернігові на базарі донедавна вона коштувала 4-5 гривень, в Києві – 5-6, Запоріжжі – 4-5 гривень. І ціни там, без сумніву, зростатимуть.

То хто ж наживається на праці селянина, зрозуміло. Держава стоїть осторонь цих процесів. Тому Україна, з її родючими і придатними для різних культур землями, і далі перетворюється на споживача імпортної городини, а не на виробника. Бо в усьому світі виробництво сільгосппродукції всіляко підтримується, а в нас про захист вітчизняного виробника лише гарні розмови і добрі наміри. Та на ділі ж робиться все для того, щоб обідрати селянина, наче ту липку.

Валерій Магула.



Теги:Понорниця, Магула, ціни, Авдіївка, картопля, Березне


Читайте також






Коментарі (1)
avatar
1
Про все це треба було думати до того, як переходили від планової економіки до ринкової.  Плюхнулись в ринок, як "кур во щи", а тепер потилиці чешемо, методом тика пізнаючи, що таке ринок і з чим його їдять. 
При плановій економіці Чернігівщина поставляла картоплю аж на Урал і це було вигідно та прибутково, бо ставку робили не на одноосібних дядька чи тітку з лопатою, що вирощують не товарну пересортицю, а на крупнотоварного механізованого виробника, собівартість картоплі в якого була мізерною. 
Може надієтесь, що з підписанням угоди про вільну торгівлю Європа купить дядькову вироджену пересортицю? Та вони поросятам своїм її не дадуть, а нам привезуть свою, європейську. І що тоді робитиме одноосібний наш дядько зі своєю картоплею? 
Плюхнулись в ринок, а тепер плюхаємся в Європу, особливо не задумуючись як це зробити з розумом. І чи доросли ми до Європи, чи зможемо своїми товарами конкурувати з нею на рівних? Чи потрібні Європі наші товари? Чи не задавить вона нас своїми товарами?
avatar