Головна › Новини › СУСПІЛЬСТВО
Чи треба в Чернігові вулиця Балицького?
08-Лип-20 456 5.0 0
Григорій Васильович Балицький, командир партизанського загону імені Сталіна Чернігівсько-Волинського з’єднання, Герой Радянського Союзу, свої спостереження записував у щоденник, який досі не опублікований.

Його фрагменти містяться в книзі «...Создавать невыносимые условия для врага и всех его пособников...». Красные партизаны Украины, 1941-1944: малоизученные страницы истории», виданої в Києві 2006 року. До збірника увійшли документи з архівів України, Польщі, Німеччини, Росії, які відтворюють перший (розгромний) етап партизанів, приписки в оперативних звітах, здійснення тактики випаленої землі, комуністичний партизанський терор, грабежі, мародерство, бандитизм, сексуальне насилля, статеву розбещеність, пияцтво, конфлікти між командуванням загонів і УШПР, внутрішні конфлікти, нестатутні стосунки, дії червоних партизанів проти ОУН-УПА 1943-1944. Щоденникові записи Григорія Балицького в кожній із тем не є офіціозними і тому більш дохідливо розкривають подію.

Наведу деякі з них мовою оригіналу. Щодо приписок в оперативних звітах. Запис від 3 серпня 1943 року: «Получил радиограмму от тов. Фёдорова. «Сообщите… количество раненых, обстановка у Вас, 7 батальон уничтожил 19 поездов. Фёдоров-Дружинин». Особенно крепко меня задела такая неправдивая радиограмма, как «7-й батальон подорвал 19 поездов». Спрашивается, где он мог уничтожить 19 поездов, когда дорога Ковель - Сарны почти не работает, днём поезда ходят, а ночью вообще никакие поезда не ходят? Спрашивается, где же 7 батальон уничтожает поезда?».

Щодо статевої розбещеності. Запис від 13 грудня 1943 року: «Ровно в 7.00 час. пошёл в 3-ю роту посмотреть, все ли командиры участвуют на утренней физзарядке и руководят ею. Прошёлся по взводам, а в 7.30 зашёл в землянку командования роты, оказывается, что командир роты тов. Платонов со своей шмонькой лежит ещё в кровати, а также и политрук тов. Витринский не думает подниматься. Пришлось крепко поругать этих, к слову сказать, будут нарушать распорядок дня внутренней жизни лагеря, к ним буду применять меры наказания».

Щодо грабежів і мародерства. Запис від 16 вересня 1942 року: «… ещё в деревне разобрали почти все вещи, забранные у полицейских. Хоменко было приказано отдать рубаху и куфайку т. Пивню. Хоменко заартачился. Кроме того, Хоменко не раз проявлял недисциплинированность, проявления мародёрства. Так, 15.9.42 г. Хоменко был послан в засаду со стороны Городня - Гомельская. Вместо того, чтобы честно нести службу, этот мерзавец бросил пост и зашёл к одной красноармейке, у которой забрал куфайку, верхнюю рубашку и тельное бельё. Хоменко ни разу не выполнял моего приказания. Хоменко Е.В. 16.9.42 г. был расстрелян».

Щодо пияцтва. Запис від 17 червня 1943 року: «...А в 10.00 тов. Фёдоров прислал связного с донесением немедленно явиться в штаб. Пришлось маленько выпить. За обедом тов. Рванов /нач.штаба соединения/ подал тов. Фёдорову приказ для подписи, но тот категорически отказался подписывать. Всё это явилось результатом того, что тов. Фёдоров был крепко выпивши. В 17.00 часов приказ был зачитан. Суть этого приказа была по нашему дальнейшему маршруту. В 20.00 часов двинулись на марш...».

Цікаві записи Балицького щодо його зусиль проти внутрішніх конфліктів, нестатутних стосунків не лише серед рядових партизанів та їхніх командирів, але й між Федоровим та керівництвом УШПР. Григорій Васильович щирий комуніст, тому його сильно засмучує, як він пише, відсутність більшовицької правди в середовищі високого начальства, яке постійно бреше. Він не приховує своєї ненависті до націоналістів.

Все, що сказано вище, дозволяє стверджувати, що Григорій Балицький був порядною людиною, але вихованою радянським строєм. І тут нічого не вдієш. Він народився в 1906 році, тому його становлення як особистості припало на 1917 і наступні роки. Щоденник Балицького є історичним джерелом і має відповідну цінність для дослідників партизанського руху в Україні. Важливо видати його повністю, без купюр.

Щодо вулиці його імені в Чернігові. Григорій Васильович жив і працював у нашому місті з 1937 до 1941 року директором обласної бібліотеки імені Короленка, завідувачем газети «Більшовик», шифрувальником обкому компартії. Партизанив на Чернігівщині і Волині, опісля працював у Дрогобицькій області, завідував відділом у Кіровоградському обкомі компартії України. У Кіровограді він знайшов спочинок у 1989 році. Однак з Черніговом підтримував тісні зв’язки через колишніх партизанів. Коли у 1976 році вирішувалося питання щодо Миколи Таранущенка, колишнього командира партизанського з’єднання імені Коцюбинського, Григорій Васильович надіслав листа тодішньому керівництву Чернігівського обкому компартії, в якому виклав відомі йому сумнівні факти воєнної біографії Таранущенка. Проте ніхто не взяв це до уваги. Так що чернігівській громаді вирішувати – бути чи не бути вулиці імені Григорія Балицького, Героя Радянського Союзу.

Людмила СТУДЬОНОВА

Із щоденника Г.Балицького

26 января 1944 г…
Поздно вечером приехал Алексей Фёдорович со своей свитой, гуляли поздно, а в 24.00 час. я со своим штабом пошёл в землянку командования 1 и 3 роты, вместе с нами были и музыканты барабанщик, мандолина и гитара. Застали тов. Плевако Павла Логвиновича с бабой Галиной, политрука 3 й роты тов. Выдринского с Соней медсестрой.
Пришлось сыграть им свадьбу, несмотря на то, что они оба конспирировали это. Жили с девками долгое время, но скрывали ото всех. И вот сегодняшний день раскрыл всю тайну. Кончился день исключительно весело, женихам, конечно, не весело окончился вечер. Женихи даже попугались, так как мы наскочили неожиданно для них.

30 марта 1943 г. Рано утром пошёл в штаб соединения, здесь узнал, что [у] Алексея Фёдоровича Фёдорова /нач. соединения/ день рождения, т.е. Фёдоров - именинник. Поздравил его с днём рождения. Выпить нечего было, но перспектива в этом была. Не успел придти в отряд, которого командиром являлся, как приезжает верховой из соеди
нения Мельника с просьбой, чтобы приехал в отряд им. Сталина соединения Мельника. Приезжаю в отряд, там застаю т.т. Фёдорова, Рванова, Шеремета и других... Здесь было ведро самогона и несколько литров спирта 96 градусов.
В 17.00 Фёдоров пригласил меня и моих командиров рот к себе пообедать. Обед начался, пили, веселились, были танцы, песни, анекдоты и прочее.

2 мая 1943 г. Сегодня и вчера с утра был приглашён Фёдоровым на завтрак и обед. Была самогонка и хорошая закуска. Тов. Фёдоров всё время танцевал. Вечером организованы были различные танцы и игры. Всё это хорошо, но плохо то, что несколько десятков дней не ведём боя с противником, не разрушаем ж.д. пути и не пускаем эшелонов под откос. Чертовская скука без боя. Когда ведёшь бой и уничтожаешь фашистскую гадину, веселей становится, получаешь удовлетворение, наслаждение, но самое главное - выполняешь долг перед Родиной своей. Чёрт возьми, засиделись в этих лесах.


Допомога проекту СІВЕРЩИНА - благодійний внесок

Теги:людмила Студьонова, радянські партизани, Балицький, Олексій ФЕДОРОВ


Читайте також



Коментарі (0)
avatar