Чернігівка Юлія Свириденко - міністр економіки, віце-прем'єрка
Чернігівку Юлію Свириденко Верховна Рада призначила главою міністерства економіки. І це одне з набагтьої вдалих кадрових рішень правлячої команди. Але так само чудовим був її попередник - міністр Любченко, якого наприкінці звинуватили, що він поганий і кар'єру міністра завершили обшуками. Тож, бажаючи добра чернігівці, маємо застерегти: у поганій компанії хороші ідеї не спрацьовують. Як і люди...
До речі, правляча команда "Слуг народу" відправила у відставку всіх чотирьох міністрів без жодного звіту. І без відповідальності...
Ось як декларувала Юлія Свириденко своє бачення роботи на посаді: " В країні зараз майже відсутні стимули для виробництва продукції з високою доданою вартістю — співвідношення капітальних інвестицій до ВВП за 2017–2021 роки складає лише 14,4 %. При тому у Туреччини цей показник — 29,9 %, а у Польщі — 19,2 %.
Роками держзамовлення використовувалося лише для «латання дір», а не стимулювання потрібних напрямів економічного розвитку. Натомість бізнес, на жаль, почувається безпечніше, працюючи в тіні. За різними даними від 25 % до 35 % обсягу ВВП — це тіньові кошти.
Які рішення можуть виправити цю ситуацію? Я бачу два ключові напрямки роботи на посаді першого віцепрем'єр-міністра – міністра економіки:
Перший – запуск інституцій, які посилять економічну політику держави. Другий – перегляд самого підходу до здійснення державних інвестицій.
Щодо запуску інститутів, йдеться перш за все про:
Фонд покращення житлових умов
Експортне кредитне агентство
Фонд прямих інвестицій
Державне лізингове агентство
Фонд мікроінвестицій для громадян.
Усі ці інститути успішно працюють у країнах Євросоюзу, США, та в тій чи іншій формі навіть в усіх сусідніх країнах. Частина з них в Україні створені, але не показують жодних значущих результатів.
Років 15 тому світ навчився балансувати між ліберальними та консервативними економічними інструментами, які є більш захищеними від політичних коливань і мають власні фінансові механізми.
Ми маємо стати гнучкішими, відійти від радянських стандартів та бюрократії, натомість сформувати сталі інституції, які зможуть підтримати бізнес у період пандемії та сприяти створенню нових робочих місць у галузях, які дають найбільший мультиплікаційний ефект для економіки країни.
Що стосується державного фінансування – ми маємо перестати проїдати державні кошти, натомість сфокусуватися на продуманих інвестиціях, тобто, передусім рахувати ефект для економіки. У кризовий період, коли бізнес утримується від масштабних розвиткових проєктів, функцію генерування та стимулювання запуску інвестиційних проєктів бере на себе держава.
Ми обрали 5 ключових економічних кластерів, де інвестиції у короткостроковій та середньостроковій перспективі матимуть найбільший ефект для країни:
Машинобудування
Енергетика
ІТ
Сільське господарство
Будівництво.
Серед усіх масштабних проєктів, над якими вже працює наша команда, я хочу виокремити три, які мають стати найбільш відчутними і для бізнесу, і для громадян:
⚫ масове іпотечне кредитування
⚫ масштабна термомодернізація багатоквартирних будинків
⚫ державних лізинг та експортне кредитування.
Ці проєкти та ідеї не є якимись винятковими ноу-хау, але вони мають нарешті запрацювати не на папері".
До речі, правляча команда "Слуг народу" відправила у відставку всіх чотирьох міністрів без жодного звіту. І без відповідальності...
Ось як декларувала Юлія Свириденко своє бачення роботи на посаді: " В країні зараз майже відсутні стимули для виробництва продукції з високою доданою вартістю — співвідношення капітальних інвестицій до ВВП за 2017–2021 роки складає лише 14,4 %. При тому у Туреччини цей показник — 29,9 %, а у Польщі — 19,2 %.
Роками держзамовлення використовувалося лише для «латання дір», а не стимулювання потрібних напрямів економічного розвитку. Натомість бізнес, на жаль, почувається безпечніше, працюючи в тіні. За різними даними від 25 % до 35 % обсягу ВВП — це тіньові кошти.
Які рішення можуть виправити цю ситуацію? Я бачу два ключові напрямки роботи на посаді першого віцепрем'єр-міністра – міністра економіки:
Перший – запуск інституцій, які посилять економічну політику держави. Другий – перегляд самого підходу до здійснення державних інвестицій.
Щодо запуску інститутів, йдеться перш за все про:
Фонд покращення житлових умов
Експортне кредитне агентство
Фонд прямих інвестицій
Державне лізингове агентство
Фонд мікроінвестицій для громадян.
Усі ці інститути успішно працюють у країнах Євросоюзу, США, та в тій чи іншій формі навіть в усіх сусідніх країнах. Частина з них в Україні створені, але не показують жодних значущих результатів.
Років 15 тому світ навчився балансувати між ліберальними та консервативними економічними інструментами, які є більш захищеними від політичних коливань і мають власні фінансові механізми.
Ми маємо стати гнучкішими, відійти від радянських стандартів та бюрократії, натомість сформувати сталі інституції, які зможуть підтримати бізнес у період пандемії та сприяти створенню нових робочих місць у галузях, які дають найбільший мультиплікаційний ефект для економіки країни.
Що стосується державного фінансування – ми маємо перестати проїдати державні кошти, натомість сфокусуватися на продуманих інвестиціях, тобто, передусім рахувати ефект для економіки. У кризовий період, коли бізнес утримується від масштабних розвиткових проєктів, функцію генерування та стимулювання запуску інвестиційних проєктів бере на себе держава.
Ми обрали 5 ключових економічних кластерів, де інвестиції у короткостроковій та середньостроковій перспективі матимуть найбільший ефект для країни:
Машинобудування
Енергетика
ІТ
Сільське господарство
Будівництво.
Серед усіх масштабних проєктів, над якими вже працює наша команда, я хочу виокремити три, які мають стати найбільш відчутними і для бізнесу, і для громадян:
⚫ масове іпотечне кредитування
⚫ масштабна термомодернізація багатоквартирних будинків
⚫ державних лізинг та експортне кредитування.
Ці проєкти та ідеї не є якимись винятковими ноу-хау, але вони мають нарешті запрацювати не на папері".
| Читайте також |
| Коментарі (0) |