"Це прямий шлях до поразки" - Муженко

Останнім часом почастішали випадки звільнення з-під арешту та виправдання тих, хто підозрювався у злочинах проти України, чого не проглядається у ставленні влади до її захисників.

Ще декілька років тому ми попереджали суспільство про небезпечні прецеденти незаконного кримінального переслідування генералів, офіцерів, сержантів і солдатів: постановочні затримання, абсурдні обвинувачення, грубі порушення презумпції невинуватості з одночасною дискредитацією в медіапросторі, арешти військовослужбовців в якості запобіжного заходу. Розгляд цих справ роками умисно затягується через відсутність навіть мінімальних доказів вини. Результатом є дискредитація військового, волонтера, патріота, його чесного імені та усунення професіоналів від виконання конституційного обов’язку щодо оборони України.

Водночас з боку державних органів відсутні будь-які правозахисні дії щодо сотень незаконно порушених росіянами кримінальних справ проти українських бойових офіцерів і генералів за сфальшованими обвинуваченнями, якими їх шантажуватимуть вороги й запроданці України.

Такі дії – це цілеспрямована диверсія проти армії та кожного окремого військовослужбовця, це один із напрямів гібридної війни проти України, так проводяться спеціальні операції й “активні заходи” в правовому полі, які плануються в Кремлі.

У зв’язку з цим хочу виокремити деякі сучасні загрози стратегічного характеру навколо і всередині України:

– путінська Росія залишається найбільш небезпечним ворогом України і всього цивілізованого світу, вона продовжує свою політичну, збройну, економічну, духовну, інформаційну, культурно-історичну, юридичну агресію, нахабно окреслюючи нові межі своїх імперських зазіхань;

– Україна стрімко втрачає свої позиції у сферах міжнародної політики і безпеки, які так важко здобувала всі останні роки;

– прагнення миру за будь-яку ціну шляхом поступок, здачі національних інтересів і територій з населенням, пропаганда рабської психології меншовартості, “розмивання” національної ідентичності – є прямим шляхом до капітуляції й поразки;

– незаконні і бездоказові обвинувачення військовослужбовців є нічим іншим, як наданням іноземній державі допомоги у проведенні підривної діяльності проти України як на міжнародній арені, так і всередині держави;

– знищення бойового духу нашої армії шляхом необґрунтованого “змушення до звільнення” досвідчених професіоналів, скорочення чисельності особового складу є загрозою обороні країни.

Наша національна історія переконливо свідчить:

ЗАГРАВАННЯ З ВОРОГАМИ, ЗОКРЕМА З РОСІЄЮ, НЕМИНУЧЕ ПРИЗВОДИТЬ ДО КАТАСТРОФИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ.

Декларації й гарантії миру з вуст північного сусіда залишаться пустими словами і лише відкриватимуть йому двері для нових агресивних атак.

Неможливо визначити адекватні пріоритети розвитку армії без всебічного аналізу всього спектру загроз, перед якими опинилася Україна. Тільки після нього можливо визначити конкретні цілі, плани, завдання, які в цих умовах мають виконати Збройні сили.

Ключовими питаннями залишаються політична воля і спроможність України реалізувати в життя задекларовані пріоритети розвитку армії й те, наскільки компетентні люди будуть їх виконувати.

Гасла, модерні іншомовні слова і фрази, закриття достовірної інформації від суспільства зазвичай слугують ширмою для покривання тотальної некомпетентності людей, які нічого не роблять, щоб Збройні сили ставали сильнішими.

Збереження кадрового потенціалу, особливо командних кадрів із РЕАЛЬНИМ бойовим досвідом, спроможних брати на себе відповідальність, приймати рішення і бути здатними організовувати їх виконання – це безцінне надбання, за яке заплачено не тільки потом, але й кров’ю.

Також надзвичайно важливий напрям, який мають опанувати Збройні сили України – це створення дієвої системи вивчення і впровадження бойового досвіду в усіх сферах діяльності ЗСУ, фундамент якої було закладено.

Крок за кроком ми повинні здобувати перемоги в політичній, економічній, духовній, інформаційній, культурно-історичній, юридичній сферах. Лише перемоги забезпечать мир для України і майбутнє для українців. Але їх основою були, є і назавжди залишаться сильні Збройні сили – саме вони є сьогодні гарантом успіху в досягненні довгоочікуваного миру.

Віктор МУЖЕНКО, генерал армії.

Новинарня