Будинок з мамами

Кожній матусі виділена окрема кімната, де є ліжко для мами, дитяче ліжечко, манеж. Кухня спільна для всіх матусь (продукти завозяться централізовано, мами готують самі), є ігрова кімната. Одяг, іграшки, засоби гігієни, допоміжне харчування мами купують на декретні кошти.

Минулого тижня до Центру матері та дитини з гуманітарною допомогою (одягом, іншими речами для малюків) завітав Лоран Боделен, представник благодійного фонду «Люба Лорр Україна» (Франція) та депутат Чернігівської міської ради Поліна Фесюн.

Гостей люб’язно зустріла директор центру Ольга Філіпська. Вона розповіла, що з мамами працює психолог, який допомагає їм почати нове життя з дитиною, адже деякі з них хочуть відмовитися від малюків. Також тут жінок навчають доглядати за малюками, розповідають про необхідність годування грудьми. Чимало із матусь — самі ще діти.

«Коли мами до нас вселяються, ми з ними укладаємо угоду про те, — розповіла Ольга Казимирівна, — що вони відмовляються від поганих звичок, вживання алкоголю, куріння у нас заборонене».
Є й інші історії. Деякі з дівчат сильно пили під час вагітності, отримали відповідні наслідки: дитина народжується хворою.

Братня любов

У день візиту гостей на Ірину, одну з мешканок Центру, чекав приємний сюрприз. Виявляється, її брата В’ячеслава у три роки всиновила сім’я з Франції, зараз йому вісім років. Із сестрою він листується, проте пише англійською мовою, а перекладає їх і допомагає писати відповіді директриса центру.

«Я ж не знаю французької, тільки турецьку, — розповіла Ірина, — ми з братом листуємося, його батьки допомагають мені, надсилають різні речі, а ось в останньому листі він мені подарунок зробив у вигляді малюнка».

Ірина родом з Чернігова, з багатодітної сім’ї, батьки її ще живі, є в них і квартира, проте вони страшенно п’ють, а квартира розвалена. Дівчина планує на відкладені під час проживання у соціальному центрі гроші найняти кімнату в місті. Цього місяця вона нічого не відклала, бо придбала взуття собі й дитині.
Лоран з’ясував, в якому місті мешкає брат дівчини (Ірина цього не знала), взяв у неї координати, щоб зв’язатися з прийомною родиною, пообіцяв Ірині допомогу. Адже сам В’ячеслав ніколи не бачив фотографій ні її, ні Кирила.

«Наша асоціація може запропонувати різноманітну допомогу, наприклад у транспортуванні, адже ми дуже часто надсилаємо вантажі до України, — пообіцяв Лоран. — Можливо, колись у майбутньому вони захочуть відвідати Україну, то ми теж у цьому можемо посприяти».

До речі, дівчата, що живуть у будинку, щомісяця відкладають кошти на купівлю для себе житла. Один із соціальних працівників того дня їздив у с. Бігач Менського району, щоб оглянути будинок, який планувала собі придбати мама, яка скоро має покинути заклад. Не судилося, бо помешкання виявилося в досить занедбаному стані.

Тож ті, хто бажає продати будинок, звертайтеся з пропозиціями на таку адресу: Чернігівський обласний соціальний центр матері та дитини «Батьки й дитина разом», вул. Елеваторна, 6, м. Чернігів, 24000.
І пам’ятайте: на чужому горі не наживешся, а за добру справу нагорода буде.

Олександр ЯСЕНЧУК