Браконьєри ловляться вдосвіта!

РАДІЮТЬ, ЩО НЕ З РИБОЮ
– Здаля побачили, що серед суцільної темряви б’є догори промінь. А потім пішли по воді відблиски ліхтарика. Це перша ознака того, що застосовують електричне знаряддя, – розповідають інспектори, доки наша автівка мчить берегом Десни. – Такі методи не просто жорстокі, вони взагалі вбивчі для всього живого у водоймі. Та риба, що вижила, вважай, все одно втрачена: вона перестає харчуватися і втрачає здатність до розмноження – навіть мальки… Законодавство, до речі, щодо браконьєрства стало відчутно жорсткішим – у Ріпкинському і Коропському районах двох спійманих на електрополюванні посаджено за грати.

На Десні вздовж траси – рівна гладь: ніхто не ризикує діяти на видноті. Втім, браконьєри ловляться там, де й риба, -треба знати місця.
– Насамперед перевіряємо стоянки човнів, – говорять інспектори.
У селі Киїнка повертаємо, їдемо луками, потім лісовою петлястою дорогою. Зупиняємося.
– Зараз перевірю! – Олексій на хвильку зникає з поля зору, потім махає рукою: сюди!

Намет, надувний човен, гумові комбінезони, сліди від вогнища… Два чоловіки в камуфляжних костюмах навіть не намагаються відкрутитися: приїхали на вихідні відпочити, наловити риби. Тут же лежить і заборонене знаряддя лову – сіть. Протокол, дзвінок до адресного бюро, де підтверджують, що такі громадяни справді живуть за названою адресою. Сітка вилучається.

Знову лісова дорога, місцями підтоплена річкою. За десяток-другий метрів від стоянки автівка капітально загрузає. Чоловіки біжать виручати, підштовхують.
– Які покладливі браконьєри! – дивуюся.
– Радіють, що не з рибою попалися! Їм ця пригода обійдеться штрафом у межах 70 гривень – за те, що мали при собі незаконне знаряддя лову. От якби на гарячому спіймалися – розмова була б іншою. Хоча зазвичай у таких випадках починають давити на жалість, розповідати про важке життя, про те, що за сіть взялися вперше і востаннє – на весілля хотіли наловити…
– А є у вас “хронічні” знайомі, які попадаються не вперше?
– Вистачає, – сміються мої супутники. – Один такий затятий написав у пояснювальній записці: ловив, мовляв, і ловитиму…

СОБАКА – ДРУГ… ПОРУШНИКА
Їдемо придеснянськими луками. Попереду біля річкових хащ припарковано автомобіль – явно хтось рибалить. На дорогу вискакує кудлатий пес, а потім зникає між кущами.
– Ну все, тепер заховаються, – кажуть інспектори. – Брати з собою собаку, що повідомить про наближення чужих, – із браконьєрських хитрощів.

Берег і справді безлюдний. Спробуй усі ярки обшукай, де схоронився меткий чолов’яга. Оглянувши замкнутий автомобіль, Віктор з Олексієм прямують до своєї машини.
– А якби водій був на місці, ви мали б право зазирнути всередину?
– Ми могли б навіть конфіскувати авто як допоміжний засіб незаконної ловлі риби, але тільки в тому випадку, якщо є беззаперечні факти.
– І часто браконьєри граються з вами в піжмурки?
– Буває. Гірше, коли “їжаки” на дорозі ставлять, дерева звалюють, щоб проїзд перекрити, ями викопують, аби ми колесом туди втрапили… Ну, цього хитруна ми ще сьогодні відпрацюємо, зараз ніколи довго в засідці сидіти, бо лов саме у розпалі, інших прогавимо.

Проїжджаємо трохи вперед. Від прихиленого до дерева мотоцикла відходить чоловік, невдоволено відповідає на вітання.
– А риба де? – цікавимося.
– У річці! – сердиться.

Віктор ретельно оглядає берег. Олексій бере довгу палицю і через мить витягує з води ліску з грузилом і сімома гачками.
– Це ж не сітка, у чому тоді порушення? – запитую.
– Тут дозволено ловити лише на вудку з одним гачком.

Далі маршрут пролягає знову через луки – до села Шестовиця. Річка розлилася до самих городів.
– Закине дядько сіть, побачить інспектора і заховається у дворі. А наші повноваження закінчуються перед ворітьми, – коментують далі.

От і берег, серед річки – човен.
– Розділимося, я з цього боку заходжу, а ви – через село, – каже Олексій.
– А якщо компанія виявиться у кілька чоловік, а вас – тільки двоє. Не страшно? – це питання мене мучило всю дорогу. Інспектор знизує плечима:
– По-перше, ми озброєні. По-друге, фізично підготовлені. Чекайте сигналу.

За деякий час – сигнал, але невтішний: рибалки, певно, бувалі трапилися, бо не пристали до жодного з берегів, а швидко попливли вздовж Десни.
– Були б ми на своєму човні – нікуди б вони не ділися! – шкодують інспектори. – Нічого, ще не вечір.
Їдемо. Троє рибалок, один з яких десятирічний хлопчик, вудять правильно, однак у забороненому місці. Угледівши знайому автівку, швиденько збираються додому: все одно, мовляв лов поганий – погода змінилася.

Восьма ранку. Час промайнув, здається, миттєво. Вражень – хтозна-скільки. Хоча ніяких “кіношних” пристрастей на цей раз не випало, але кількох браконьєрів таки шугонули. Тим більше, що для Віктора Бірюка і Олексія Туровця це тільки початок робочого дня. Підвезли мене до Чернігова, а самі поїхали далі, зауваживши напівжартома, що у риби вихідних не буває.

ПРОБЛЕМА В ЦИФРАХ

Заборона на вилов риби та проведення будь-якої господарської діяльності у зв’язку з нерестом на водоймах почала діяти з початком квітня. За цей час Рибоохорона України викрила майже 26 тис. порушень правил рибальства. Причому кожне шосте кваліфікується, як грубе. Понад 8 тис. адмінсправ направлені до суду і майже півсотні надіслано до слідчих органів для порушення кримінальної справи. Окрім того, з порушників стягнуто понад 200 тис. грн штрафів. Та це, як зазначає голова Держкомрибгоспу Олег Довбиш, не межа: зараз на законодавчому рівні відпрацьовується ініціатива збільшення розміру штрафів. Окрім того, 87 т риби було незаконно виловлено ще в І кварталі і затримано 19 тис. заборонених знарядь лову, що на 50% більше, ніж за відповідний період минулого року.

Євдокія ТЮТЮННИК, "Урядовий кур’єр"