Бойовики УНП підірвали пам’ятник Пушкіну у Харкові

25 вересня 2013 року через півгодини після рішення Харківської міськради скасувати дозвіл на встановлення меморіальної дошки Юрію Шевельову троє "невідомих" вандалів-дикунів здійснили провокацію: розбили і поцупили пам’ятний знак.

Не виключено, що це варварське терористичне знищення «невідомими» особами меморіальної дошки Шевельову в Харкові було черговою помстою російських шовіністів за підрив в ніч на 1 листопада 1904 року бойовиками Української народної партії "Оборона України" пам’ятника Пушкіну, що був помпезно встановлений у Харкові до 250-ліття приєднання України до Російського царства?

На сайті «Історична правда» (www.istpravda.com.ua/articles/2013/07/16/130770/) про цю подію сказано таке:

Відповідно до всіх традицій революціонерів, свій вчинок УНП -"Оборона України" пояснила у спеціальній прокламації. В ній російському уряду заявлялось, що до такого акту їх змусило важке становище українського народу. Автори прокламації вказували, що на силоміць загарбаній території "…Слобідської України,… традиції якої сягають аж до славних часів гетьмана Богдана, не має бути нікому і ніякого монумента з чужинців…".
"... Не має бути нікому і ніякого монумента з чужинців…": такі слова були написані у харківській прокламації "Оборони України".

Пушкін був звинувачений у "тенденційному перебріхуванні історичних подій всього світу" і "підло-брехливому змалюванні…гетьмана Мазепи" в поемі "Полтава". У прокламації були висловлені вимоги "…вільного слова, вільного друку, нижчої, середньої та вищої школи з українською викладовою мовою, подібно до шкіл та університетів у Галичині". "Не несіть… до нас своєї культури огнем і мечем, бо вже прокидається Україна до бою! Ви скуштуєте на своїй шкурі нагая і шаблі нових гонтів і залізняків!".

Певно має рацію Другий Президент Україні, наш земляк, який у книзі «Україна – не Росія» зазначив таке:

«Доводиться прямо визнати: за невеликими винятком, освічена Росія не подала руки Україні, а утвердження українства сприймала з прихованими і навіть явними ревнощами і недоброзичливістю. Це породжувало зустрічні крайності. Їхньою кульмінацією став підрив бойовиками Української народної партії пам’ятника Пушкіну в Харкові в ніч з 30 на 31 жовтня 1904 року» («Время», Москва, 2004, стр. 268).



Довідка

Пам'ятник російському національному поету на початку ХІХ століття Олександру Пушкіну громадськість Харкова вирішила встановити у 1899 році до 100-річчя з дня народження письменника. Але відкритий він був 26 травня 1904 року. Він був розташований навпроти Драматичного театру на початку Театрального скверу. 1 листопада 1904 року пам'ятник Пушкіну був підірваний членами підпільної організації «Оборона України», проте, незважаючи на сильний вибух, пам'ятник встояв.
В 1909 році до сторіччя з дня народження письменника в аналогічному стилі на іншому кінці скверу був споруджений бюст Гоголю. Після перейменування драматичного театру ім. Пушкіна спочатку у «Березіль», а згодом у драматичний театр ім. Шевченка було вирішено, що недоцільно знаходження пам'ятника Пушкіну навпроти театру Шевченка, тому бюсти Пушкіна і Гоголя поміняли місцями. З того часу навпроти театру знаходиться бюст Гоголя. а з іншої частини площі — бюст Пушкіну.

Ю́рій Володи́мирович Шевельо́в (прізвище при народженні — Шнейдер)— славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Президент УВАН у 1959-1961 та 1981-1986 роках. Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США. Почесний доктор Альбертського, Лундського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії.

Головний редактор журналу «Сучасність». Автор 17 книг, фундаментальних наукових праць.

Юрій Шевельов одержав почесні докторати Альбертського (Канада, 1983) і Люндського (Швеція, 1984) університетів та НаУКМА (1992). У 2000 році нагороджений Національною премією України імені Тараса Шевченка.