Білборди чокнутих

Таке враження, що я щось пропустила... Може, це вже так треба, щоб кожен громадянин України був депутатом? Коли я читаю, що черговий знайомий (чи знайома) балотується, мене вже починає розбирати сміх

Хоча насправді нічого смішного в цьому немає. Бо згадується наш славетний Кобзар: "Село неначе погоріло, неначе люди подуріли"...

Принагідно хочу звернути увагу на ще одну патологічну ненормальність. Коли ми їхали в аеропорт зустрічати сина, то на бориспільській трасі побачили такі велетенські білборди, які аж закривали небо - десь на порядок більші за ті, до яких ми звикли. Вони стояли за кількадесят метрів один від одного і тисли на психіку. Подумалося не стільки про маразм рекламних агенцій, як про те, хто міг дозволити це на дорозі з таким трафіком, яка, до того ж, ремонтується і має ускладнений рух. На кого ті борди розраховані? Водії під час руху мають їх читати чи хто? Я була пасажиром, але не мала можливості їх навіть сфоткати, бо працювала "штурманом водія" і слідкувала за складною дорогою. Днями подібний маразм з'явився у нас "на районі".

Кандидати, ви всі, вибачте, чокнуті?

Наталія ПОТАПЧУК