Асфальт стелити чи воювати?

Мене переслідує одна думка. От скажіть, як ви вважаєте, правильна чи ні. Я наведу весь фактаж, а потім поставлю запитання.

Ми постійно бачимо і чуємо, як волонтери збирають кошти на ЗСУ. Та навіть діти продають пиріжки і браслетики на ЗСУ. Деякі діти таким чином позбирали значно більше, ніж я можу виділити на благодійність, наприклад. Честь їм і хвала, і їх батькам.

З іншого боку - потреби військових значні, і досить різні. Я можу зрозуміти що в нас бракує танків, гармат, високоточної зброї, можу це якось прийняти, хоча в нас 8 років війни, і мали би краще готуватися. Але ок, нехай, ми крайні три роки "думали про мир", це втрачений час. Ну і, окрім того, ясно, що рашисти це хвора нація, котра не робить нічого окрім ракет і танків з автоматами, так. Тобто тут збіг факторів, і він не на нашу користь.

Але я на тижні бачив потреби від якогось підрозділу, з Донееччини. Просять цвяхи, лопати, сокири, плівку, саморізи, бензопили... ноутбук... їм цього бракує. Дуже. Скажіть, в Україні немає цвяхів? Я не можу цього зрозуміти, чому так. Не можу.

І, нарешті. У тому ж Тернополі - ремонтуються двори. На один великий двір, недавно казали мені, 8 млн грн виділено. Це скільки цвяхів буде, плівки, ноутбуків, лопат і бензопил?

Це у Тернополі. А Верховна Рада от зараз якраз підтримала законопроект №7669 про бюджетні зміни, яким знову дозволяється витрачати гроші на будівництво доріг. Спершу заборонили, тепер вважають що вже мир, вже можна.
От тепер, увага, запитання!

А ми от ніяк не можемо рік-два без ремонтів доріг і дворів пожити... чи нам конче щоби рашисти нас убивали в відремонтованому дворі, щоби красиво?

Якого біса діти збирають по пару гривень на балаклави і наколінники? Якого біса немає цвяхів?? Повторюся: скільки можна купити цвяхів і бензопил, якщо перестати зараз марафетити двори і перестати імітувати будівництво доріг, котре зараз всім до сраки, бо кожен думає не про дорогу, а про те, що робити в разі загострення ситуації?

Отож, конкретизую запитання: якого біса в воєнному стані ми тратимо гроші на те, від чого можливо відмовитися - на користь армії? Бо ЗСУ зараз - це наше життя. Ні більше, ні менше. Вони тримають на собі наші життя.
Мене вже чесно кажучи це задрало, це розривання реальностей, коли одне каже влада, а друге бійці. І замахало вишкрябувати ті копійки на цвяхи, бо нема з чого вишкрябувати вже. От невже не логічно, що спочатку би треба закопати всіх орків, а потім вже асфальт по них стелити?

Андрій БОДНАРЧУК