Аграрій з Чернігівщини Валерій Новицький взяв під охорону історичні кургани
Відомого аграрія, співвласника ТОВ «Плиски Агро» Валерія Новицького із Чернігівщини, земляки називають “хранителем курганів”. Чоловік долучився до Всеукраїнського руху «Хранителі курганів». Зокрема, його підприємство за власний рахунок вивело, відмежувало та взяло під охорону 39 курганів різних епох, які розташовані на орендованих полях, інформує 7 днів.
Окрім того, господарство взяло опіку над давньоруським городищем поблизу села Плиски, площа якого складає 37 гектарів. Це відбулося після того, як із мовчазної згоди керівництва громади не так давно городище намагалися розпаювати, пише Інформаційний портал Чернігівщини.
Виділення меж курганів для ТОВ «Плиски Агро» мало дві мети: історичну та практичну.
«Ця тема давно нас торкалась, – розповідає співвласник ТОВ «Плиски Агро» Валерій Новицький. – Адже кожен новий начальник міліції та прокурор щоразу натякали нам на кургани. Їх розглядали не з точки зору виділення чи окультурення, а як шантаж».
Оскільки більшість пам’яток археології розорали вщент ще при колгоспах, то дістати інформацію про них для аграріїв виявилось завданням непростим. Шукали по старих картах.
«На тій карті, що ми бачили, кургани позначені кружальцями, однак деколи ми потрапляли на ями, а не підвищення. Важко було зрозуміти, де курган, а де калюжа, – говорить співвласник «Плиски Агро». – Місце розташування кожного із 39-ти курганів визначали візуально. Від кожного з них зробили межі відступу та оборали борозною, аби, бува, тракторист випадково не наїхав».
Весною за прикладом засновника руху «Хранителі курганів» Олександра Кликавки працівники підприємства спробували висадити дерева довкола давніх могильників. Саджали сосну, утім, через посуху саджанці не прижилися. Наступної весни аграрії планують повторити експеримент, однак замість сосни висадити дикі груші та дерен. Ці види саджанців, переконані у Плисках, мають високу здатність приживлюватись.
До речі, на кожному давньому похованні власники «Плиски Агро» встановили щогли, на яких вивісили національні прапори. Така ініціатива виконує не лише візуально-патріотичну функцію, але й практичну.
Окрім того, господарство взяло опіку над давньоруським городищем поблизу села Плиски, площа якого складає 37 гектарів. Це відбулося після того, як із мовчазної згоди керівництва громади не так давно городище намагалися розпаювати, пише Інформаційний портал Чернігівщини.
Виділення меж курганів для ТОВ «Плиски Агро» мало дві мети: історичну та практичну.
«Ця тема давно нас торкалась, – розповідає співвласник ТОВ «Плиски Агро» Валерій Новицький. – Адже кожен новий начальник міліції та прокурор щоразу натякали нам на кургани. Їх розглядали не з точки зору виділення чи окультурення, а як шантаж».
Оскільки більшість пам’яток археології розорали вщент ще при колгоспах, то дістати інформацію про них для аграріїв виявилось завданням непростим. Шукали по старих картах.
«На тій карті, що ми бачили, кургани позначені кружальцями, однак деколи ми потрапляли на ями, а не підвищення. Важко було зрозуміти, де курган, а де калюжа, – говорить співвласник «Плиски Агро». – Місце розташування кожного із 39-ти курганів визначали візуально. Від кожного з них зробили межі відступу та оборали борозною, аби, бува, тракторист випадково не наїхав».
Весною за прикладом засновника руху «Хранителі курганів» Олександра Кликавки працівники підприємства спробували висадити дерева довкола давніх могильників. Саджали сосну, утім, через посуху саджанці не прижилися. Наступної весни аграрії планують повторити експеримент, однак замість сосни висадити дикі груші та дерен. Ці види саджанців, переконані у Плисках, мають високу здатність приживлюватись.
До речі, на кожному давньому похованні власники «Плиски Агро» встановили щогли, на яких вивісили національні прапори. Така ініціатива виконує не лише візуально-патріотичну функцію, але й практичну.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |