А ми втомились...

Коли ще проросійські сайти і телеканали вільно працювали в Україні, то була в них така от тенденція - крім постійного поливання брудом всіх без винятку дій всього, що пов'язане з українською владою і постійних насмішок над Україною як недокраїною (явних і неявних) - вони щодня публікували новини про страшні аварії, смерті, якщо цього не траплялося в Україні - то брали аварії в росії, або в Польщі, або інші, аби смерть, розпач, аби люди постійно були в пригніченому стані.

Так от.
Українці дуже довго в цій війні тримались - втома була, розпач був, але мало. Десь в вересні пішло багато суму і загалом гніву. Потім це минуло, удари по росії, якісь більш-менш новини з війн тримали настрій в межах і от знов пішло погано.

Причому цього разу до суму додається неймовірна втома, я ще такої не бачила в соцмережах.
Не маю що радити, просто маю сказати - це саме те, що потрібно росіянам найбільше, аби ми всі засумували, обезнадіялись, аби нам стало байдуже, зброя з рук валиться, будь що буде.

Тоді навіщо стільки років, стільки сотень років боротьби, навіщо стільки жертв і смертей, і героїзму, якщо зараз все здати, бо втомились? Це якась зради тих, хто боровся, хто був вбитий, хто вірив в перемогу - вони нам це передали, а ми ох, втомились.

Олена ЗАХАРЧЕНКО