20-річчя місцевого самоврядування на Чернігівщині: забутий ювілей?

28 вересня 1990 року після кривавих подій під Кіптями і Чернігові, коли комуністична влада спробувала зупинити делегацію з західної України і хор «Гомін», відбулася третя сесія 21-го скликання Чернігівської обласної Ради.
Прикро, але більшістю голосів сесія затвердила ганебне рішення президії обласної ради «Про недопустимість дій політизованих організацій і угрупувань, в т. ч. з інших регіонів країни, по дестабілізації внутрішньополітичної обстановки і правопорядку».

Незважаючи на протести, сесія обласної ради закликала правоохоронні органи «рішуче зупиняти проведення несанкціонованих масових заходів, а також спроби втручання в політичне життя області з метою її дестабілізації, організаторів і винних в цьому притягувати до відповідальності у відповідності з чинним законодавством», а також прийняла звернення до Верховної ради УРСР з проханням «надати право місцевим Радам приймати обов’зкові для усіх рішення щодо зміцнення правопорядку і законності на місцях з урахування ситуації, що склалася».
Всього 16 депутатів з 155 проголосували проти цих рішень, вважаючи їх антиконституційними, а 11 депутатів в кінці сесії, протестуючи, крім того ще й проти прийняття рішення про збереження в якості засновників обласних, міських і районних газет комітетів КПУ та невиконання рішення про повну трансляцію запису сесії по радіо, оголосили про створення депутатської групи «Чернігівщина».
Серед них члени демократичної депутатської групи «Чернігів», що з 11 травня 1990 року вже активно діяла у Чернігівській міській раді ще, Анатолій Бабкін, Жанна Лозанюк, Олександр Машир, Андрій Карнабєд.
Депутати групи «Чернігівщина» заявили, що «дії більшості депутатів обласної Ради і цього президією йдуть у розріз з демократичними процесами в суспільстві, спрямовані на консервацію монополії партійно-господарської номенклатури», а «прийнята президією обласної Ради постанова «Про недопустимість дій політизованих організацій…в області» є антиконституційним актом, що призвело до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в м.Чернігові, спровокувало протиправні дії деяких ідеологічних працівників обласної організації КПРС».
У відповідь на створення депутатської групи «Чернігівщина» заступник голови обласної ради В.О. Ковальов (зараз також на цій посаді!) заявив, що створення такої групи не відповідає Закону «Про статус народних депутатов СССР», і тому не буде визнано.
Через 20 років після цих подій мало що змінилося у діяльності більшості місцевих радах. Хіба, що відлік скликань цих рад тепер ведеться з 1990 року.
Нажаль, важливу для розвитку громадянського суспільства подію: 20-річчя започаткування місцевого самоврядування на Чернігівщині - обрання 4 березня 1990 року місцевих рад першого демократичного скликання і створення у них опозиційних демократичних депутатських груп - керівництво Чернігівської обласної, міської рад абсолютно проігнорували.
Звісно, з високих трибун і вони красно підтримують розвиток місцевого самоврядування і демократії, але вперто не бажають пам’ятати про тих хто цей шлях так важко розпочинав, бо були тоді по іншу сторону барикад в боротьбі з тоталітарним режимом та незалежність України.
Хиба тільки тоді?

Газета «Приборостроитель» №33(766) від 3 жовтня 1990 року(мовою оригіналу):

Заява 11 депутатів про створення опозиційної депутатської групи «Чернігівщина» у Чернігівській обласній раді:

Действия, предпринимаемые большинством депутатов областного Совета и его президиумом, идут вразрез с демократическими процессами в обществе, направлены на консервацию монополии партийно-хозяйственной номенклатуры. Принятие президиумом областного Совета постановления «О недопустимости действий политизированных организаций... в области», что само по себе является антиконституционным актом, привело к дестабилизации общественно-политической обстановки в г. Чернигове, спровоцировало противоправные действия некоторых идеологических работников областной организации КПСС. Мы полагаем, что подобные действия дискредитируют идею народовластия, порочат деятельность всего депутатского корпуса областного Совета, не способствуют достижению общественного согласия.
Мы стоим на том, что имеющие свою позицию, но оказавшиеся в меньшинстве депутаты должны иметь законное право стаивать и обнародовать свое особое мнение, прежде всего в тех случаях, когда оно не совпадает с мнением большинства.
Исходя из вышеизложенного и согласно ст. 26 кона СССР «О статусе народных депутатов в СССР» с целью защиты конституционных прав и интересов избирателей, отстаивая нашего права на адекватное отражение своей позиции в работе Совета, мы объединяемся в депутатскую группу «Черниговщина».

Депутаты областного Совета: А. БАБКИН, окр. № 15; П. ЧУЧВАГА, окр. № 13; Н. ЗЕМЛЯНКИН, окр. № 11; К. ЛАВРИНЕНКО, окр, № 8; Б. ХОЖАЙ, окр. №55; А. МАШИР, окр. № 26; В. ГУРСКИЙ, окр. №18; А. КАРНАБЕД, окр. №5; Н. СМОРЧКОВ, окр. №75; Ж. ЛОЗАНЮК, окр.№16; М. КУЗЬМИНСКАЯ, окр. №64.