Мимохідь. НЕВРАСТЕНІЯ

У переповненому вщерть тролейбусі, яким користуються не лише мешканці 300-тисячного Чернігова (чверть населення області), а й тисячі приїжджих, якийсь дід знервовано буркнув: «Ну й людей розвелося. Треба переполовинити». «Як це переполовинити? Кого? — не стерпів я, хоч намагаюся не встрявати в тролейбусні дебати. — І Вас теж?» «І мене теж», — спокійно мовив дід. Лише тут я зрозумів, що це у нього такий чорний гумор. Тим паче ситуація не спонукала до гумору звичайного.
На жаль, нервово не лише в переповнених тролейбусах та електричках. Нервово в суспільстві. Часом здається, що цілому оцьому суспільству можна ставити якийсь медичний діагноз на кшталт неврастенії, а то й психопатії. І ті дикі кримінальні ексцеси, які час від часу трапляються в області і загалом в Україні, — то лише крайні прояви цієї хвороби. Такі, як недавній дикий випадок у селищі Холми Корюківського району. Там попередній орендар рибного ставка, досить відомий в області підприємець, вважаючи, що риба у ставку все ще належить йому, прийшов воювати за цю рибу з рушницею. І застрелив ні в чому не винну людину, охоронця ставка. Людину – за рибину! А ще подібна стрілянина почала коїтися при різних земельних конфліктах. Не кажучи вже про побут, де нерви у людей давно розхитані.
Не може не викликати здивування недавнє рішення одного з комітетів Верховної Ради України, яким пропонується направити на психіатричну експертизу столичного міського голову Леоніда Черновецького. Ні, вибрики мера дійсно часто-густо на межі здорового глузду. Але ж ідеться про мера величезного міста, столиці держави, обраного громадянами на вільних загальних виборах. Та й примусова психіатрія у нас заборонена без рішення суду. Невже вже дійшло, що діватися нікуди і треба перевіряти нерви, особливо у чиновників?
Втім, так і є, про що свідчить ще одна новина з парламенту: тут цілком офіційно внесено від одної з фракцій законопроект про те, що державні службовці, особливо ті, що призначаються на керівні посади у владі, будуть зобов’язані пройти психіатричну експертизу. А заодно і наркологічну — чи, бува, не алкоголік або наркоман. Звичайно, буде збережена лікарська таємниця, і ніхто не роздзвонюватиме про хвороби кандидата у владу. Але «сито» перевірки пропонується. І мотивація начебто резонна: люди ж бо претендують на керівні посади у владі. Але чи не свідчить сама поява таких ідей про вкрай низький стан психічного здоров’я нації? Що, втім, давно не є секретом, адже тут, на жаль, ми давно перевищуємо європейські і світові норми.
Причини відомі, горезвісні «часи перемін», коли людям живеться непросто й напружено. «Цирк на дроті» у нашому політикумі, владі, коли іноді думаєш — це серйозно чи насміх? І, звісно ж, зловісна роль засобів інформації, які переповнені не лише насиллям , а й містикою, затуманюванням мізків.
…А щодо тролейбусів, то дійсно постарайтеся стримувати себе, навіть якщо вам випадково наступили на ногу чи штовхнули. Зверніть увагу: у тролейбусі ВСІ заважають УСІМ. Це такі вже ми нервові. Не вживатиму гостріших термінів, бо сподіваюсь, що ми будемо хоч трохи спокійнішими.

Петро АНТОНЕНКО