ПРАВИЙ ПОГЛЯД. Україно, Україно! Нехай буде отакечки?
І тоді забувалася срамотня давняя година, і оживала добра слава, слава України. Так було завжди. Чи буде?
Без сумніву, чимало залежить від того, який сформовано та буде формуватися в українській молоді образ самого Тараса Шевченка. Чи поета-бунтаря - юнака, повного сил, віри і надій, чи кобзаря - втомленого, підтоптаного, а похиленою головою?
Чи замислюються українці над тим, чому в Києві, Харкові, Каневі, майже по всій Україні та в Москві встановлено пам'ятники Тарасу Шевченку, на яких він так нагадує кобзаря? І чому в столиці США українські вигнанці спромоглися того, щоб вашингтонський Тарас Шевченко був дійсно схожий на борця за волю, тобто був таким же молодим, як тоді, коли віршував свого "Кобзаря"?
"Реве та стогне Дніпр широкий..." - цими знайомими кожному українцеві рядками починається притча "Причинна" та й весь "Кобзар". У цьому алегорично-навчальному Україну?
Не жаль, спотикається і молодий козак, побачивши таке лихо: "Зареготавсь, розігнався та в дуб головою!"
Тож рубом ставить питання перед читачами "Кобзаря" Тарас Шевченко з далекого Санкт-Петербурга ще у 1837 році: "Нема кому запитати, за що їх убито?" "Борітеся - поборете, вам Бог помагає!" - ось чітка відповідь молодого поета-бунтаря, яку знаходимо у поемі "Кавказ''.
А як же останні рядки з радянських видань "Кобзаря"?
"Поставлю хаточку, садок
Кругом хатинки насаджу;
Дніпро, Україну згадаєм
Веселі селище в гаях,
Могили-гори на степах -
І веселенько заспіваєм..."
(15 лютого, 1861, С.-Петербург)
Невже маємо різних Шевченків? І яка ж прірва між "Реве та стогне..." та "Веселенько заспіваєм..."? Хоча написані ці рядки у тому ж таки С.-Петербурзі, столиці Російської імперії, але через 24 роки, через ціле життя, або життя одного покоління людей.
Нагадаю, що поетичну збірку Тараса Шевченка "Кобзар" було видано у 1840 році. Зверніть увагу: Т.Шевченку тоді було 26 років!
Крім притчі "Причинна", до "Кобзаря” 1840 року увійшли такі твори, як "Катерина" (1838, С.-Петербург) та "Тарасова ніч" (6 листопада 1838, С.-Петербург). "Катерина" починається пророчими рядками: "Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями...", а "Тарасова ніч" - зі слів: "На розпутті кобзар сидить та на кобзі грає...", які, мабуть, і дали назву всій збірці. А грав та виспівував кобзар не будь-кому, а для хлопців та дівчат, що як мак процвітає, і не будь-що, а святу правду, яка зачіпає за живе і сьогодні:
"Гине слава, батьківщина;
Немає де й дітись; .
Виростають нехрещені
Козацькії діти;
Кохаються невінчані;
Без попа ховають;
Запродана жидам віра..."
Отже, саме до української молоді звертається молодий Тарас Шевченко через кобзаря із закликом про те, щоб "повік не забувала вона козацької слави".
Зверніть увагу на час і місце написання найбільш відомих творів Т.Шевченка, які включено пізніше до "Кобзаря"; "Гайдамаки"(1841, С.-Петербург), „Розрита могила" (9 жовтня 1843, Березань), "Сон" (8 липня 1840, С.-Петербург), "Єретик" (10 жовтня 1845, с.Мар'їнське), "Великий льох". (1845, Миргород), "Кавказ" (18 листопада 1845, в Переяславі), "І мертвим, і живим..." (14 грудня 1845, В'юнище), "Заповіт" (25 грудня 1845, в Переяславі).
Отже, свій "Заповіт" Тарас Шевченко пише у віці, молодшім на два роки за Христа!
Погодьтеся, важко уявити, що людина, схожа на старого кобзаря, здатна розірвати кайдани і вражою злою кров'ю волю окропити!
Тож чи може бути для молоді кумиром та взірцем такий Кобзар? Зрозуміло, чому комуністична ідеологічна машина десятиліттями насаджувала у свідомості українців образ Тараса Шевченка не як борця за волю, молодого поета-бунтаря, а кобзаря - втомленої, підтоптаної солдатчиною людини, яка, хоча й вболіває за скривджених і сиріт, але нишком мріє лише про свою хаточку та садочок над Дніпром широким. Про це постійно і нагадують нам пам'ятники Тарасу Шевченку радянської доби.
А "перші цеглини" в їх фундаменти заклали, без сумніву, ще за часів Миколи І творці "третього Риму" (Московсько-радянської імперії).
І чи було збігом обставин, що арешт та запроторення до каземату Тараса Шевченка відбувся саме 17 квітня 1847 року, на 40-ий день після досягнення ним віку Христа?
Сергій СОЛОМАХА
| Коментарі (0) |