Чи не єдиний голова сiльради, що не п’є...

Краснопiлля на Коропщинi справляє позитивне враження: зелене село, монументальний клуб, i все в порядку! Керує Краснопiллям голова сiльської ради Василь ПАВЛЮК.
— Як живеться у вас? — цiкавлюсь.
— Поставили в цьому роцi новий паркан, вiдремонтували пам’ятник воїнам-визволителям, тумби, а в клубi — порiг, — розповiдає Василь Iванович, — також поставили перед клубом лавочки.
— Як вам це вдалося? Звiдки кошти? — дивуюсь я.
— Народ самоорганiзувався. Надходять грошi вiд податкiв, допомагає пiдприємець Станiслав Бобко: у нього пилорама. Транспортнi питання намагається вирiшувати Петро Кузьменко.
Заходжу до фельдшерсько-акушерського пункту. У Краснопiллi молодий лiкар — Наталя Навродська. Вона вже пiвтора року живе в цьому селi. Саме сюди вiдразу пiсля закiнчення медінституту направила її держава. Наталя каже, що їй подобається лiкувати людей, та й з житлом особливих проблем немає, бо сiльрада оплачує лікарці квартиру.
Звертаю увагу на те, що у ФАПi на стiнi висить «План-тематика навчання вагiтних та матерiв» за 2006 рiк (на фото). Цього року вiн, на жаль, непотрiбний.
— Торiк у селi лише одна жiнка народила дитину, — розповiдає Наталя Навродська. — Проте ця сiм’я вже виїхала вiд нас.
— Чи багато людей у селi п’ють? — питаю в лiкаря.
— Та майже всi чоловiки. Не вживають спиртного одиницi, серед них i сiльський голова.
Має ж бути серед п’яних хоч один тверезий, хто б навiв лад!
А як же ситуацiя з алкоголiзмом в iнших селах, i чи вживають спиртне сiльськi голови?
Спробував з’ясувати й це питання. Ось що вдалося дiзнатись.
Розповiдає голова Данилiвської сiльської ради Менського району Володимир СКЛЯР:
— Конкретна боротьба мiлiцiї з самогонниками не ведеться, хоча, якщо трапиться якийсь злочин, мiлiцiя проводить перевiрку. На мою думку, по-
трiбно розробити державну полiтику боротьби з цим злом. Сам я, як i будь-яка нормальна людина, на свята випиваю.
Свою позицiю оприлюднює Петро ХАЛIМОН, голова сiльської ради с. Тихоновичi Щорського району:
— У боротьбi з торгашами мiлiцiя не має прав. Зараз кругом свобода, а в мiлiцiї нема вiдповiдних повноважень. Це проблема державного рiвня, а не окремого села чи району. От у нашому селi є 142 безробiтних. Всi вони працюють по домашньому господарству. Половину з них нiкуди вже на роботу не вiзьмуть – через те що зловживають спиртним.
Ще є проблема, пов’язана з продажем не-
якiсного спирту та вина. Сам я спиртного не вживаю вже 8 рокiв. Займаюсь «моржуванням», загартовуюсь за системою Порфирiя Iванова.
Свою думку висловив i Юрiй МИШКIН, голова Блистiвської сiльської ради Менського району:
— Пияцтво — актуальна проблема. Пiсля попереднiх публiкацiй в газетах, де я розповiдав про це, виник нездоровий ажiотаж, почала приїздити мiлiцiя з перевiрками з району, на мене образилися... А нам же треба працювати спiльно, активнiше боротися зi злочиннiстю.
Що може зробити мiлiцiя з самогонником? Та нiчого! Вiн зачинить дверi на замок, i мiлiцiонери не зможуть потрапити до хати, хоча й будуть знати, що там женуть самогон.
На мою думку, це комплексна проблема. Треба змiнювати закони, наприклад, повернути мiлiцiонерам право зовнiшнього огляду житлового примiщення. Ми хочемо йти в Європу, та наша мораль не встигає за цими намiрами.
Сам я спиртне вживаю, звiсно, в рамках допустимого.
* * *
Трохи статистики
Всесвiтня органiзацiя охорони здоров’я стверджує: якщо 8 лiтрiв чистого алкоголю вживається в країнi на одну людину, то це є катастрофою. А в Українi за офiцiйною статистикою сьогоднi вживається 12 лiтрiв. Це без урахування нашого нацiонального продукту (самогону) та фальсифiкату горiлки. Тобто вiдбувається повна деградацiя суспiльства.
А що у сусiдiв?
«А як справи з цим у Росiї?» — спитаєте ви. Ось деякі факти. У с. Прямухiно Тверської областi отця Андрiя Миколаєва мiсцевi алкоголiки за те, що вiн по-
стiйно їм докоряв, спалили в хатi разом із дружиною та дiтьми.
У селi Пiщаному цiєї ж областi весь минулий рiк говорили про родину Кулакових. У цьому селi вони були незамiннi — пасли людську худобу. На роботу люди їх наймали, незважаючи на пияцтво Кулакових, бо iншi селяни в пастухи не йдуть. Того лiтнього дня Кулакови-старшi зранку погнали худобу на поле, а дочки Марина та Настя залишилися вдома. Приготували нехитру їжу, i Настя понесла обід батькам. До них вона не дiйшла. Бiля залiзничного переїзду потрапила пiд електричку. Дiвчина прожила на свiтi 21 рiк. А у вереснi в сiм’ї Кулакових, якi не оговталися вiд смертi Настi, стались новi похорони. Заснула й не прокинулась 23-рiчна дочка Марина. Ввечерi дуже сильно пили, а вона заснула на спинi.
«Все село їх жалiє, жили дуже бiдно, i в обох така смерть, — говорить голова Пiщанської сiльської ради Тетяна Овсяннiк. — Проводимо бесiди з людьми, та нiчого змiнити не можемо — спадковий алкоголiзм».

Олександр ЯСЕНЧУК.