БУДЬТЕ ПИЛЬНI: у мiлiцiї з’явилися ковбої

Нещодавнє звернення Мiнiстерства внутрiшнiх справ до учасникiв виборчого процесу нагадало менi щось подiбне до ситуацiї пiд час попереднiх двох виборчих кампанiй.
У цьому зверненнi є все: вiд закликiв зупинити провокацiї проти полiтичних партiй та блокiв до аполiтичностi органiв правопорядку через дотримання Конституцiї України та iнших законодавчих актiв держави. Читаєш i не розумiєш: чи то цi ж самi люди писали цю вiдозву, що й кiлька рокiв тому, чи, може, вже новi працiвники МВС перекопiювали тексти з тих звернень, що йшли в маси через друковане слово у 2004 роцi.
Мiнiстерство зi страшенною заповзятiстю турбується про те, що в заявах суб’єктiв передвиборчого процесу мiстяться «ознаки некоректних полiтичних технологiй, якi використовують передвиборчi штаби». Ай-ай-ай, дивiться — затурбувалися!
То до чого тут, здавалося б, мiлiцiя взагалi? Так нi ж бо! Подiбним зверненням вона себе вже i затягує в лабiринти полiтичного павутиння. «Останнiм часом, — йдеться у зверненнi МВС, — з’являються повiдомлення та лунають заяви полiтикiв про подiї, що носять характер провокацiй проти полiтичних партiй та блокiв».
З одного боку — лицемiрнi звертання-загравання до людей, а з iншого — ламання людських доль через рiзного роду впровадження отих самих манiпуляцiй — технологiй та провокацiй iз застосуванням усiх можливостей пiдроздiлiв правоохоронних (?) органiв. Головне у всьому цьому дiйствi те, що майже всi цi посадовi особи органiв так званого правопорядку нiкуди не подiлися, а працюють, а деякi з них, якi попервах, пiсля приходу в МВС Юрiя Луценка, були звiльненi, повернулися до своїх насиджених колись мiсць. Чернiгiвщина — не виняток.
Недарма ж iще при Юрiю Луценку деякi практичнi працiвники ОВС iнформували мене про те, що «нiчого не змiнилося: як було тодi, так продовжується й тепер». Коли вже в «нашу добу» я сам у цьому впевнився й описав один iз фактiв у «Сiверщинi», до редакцiї надiйшов лист вiд першого заступника начальника УМВС у Чернiгiвськiй областi I.Катеринчука, де було зазначено, що мої публiкацiї нашпигованi агресiєю до органiв правопорядку. Бачте, керiвнику вiдомства не сподобалася тодi справедлива критика, яка базувалася на дiйсному й реальному прикладi. Мабуть, пан Катеринчук призабув трохи, звiдкiля справжня агресiя йшла.
Тодi, коли трощили людськi голови молотками бiля ЦВК у Києвi, пiдкидали вибухiвки до квартир громадян та партiйних офiсiв, пiдпалювали виборчi урни, рiзали шини колес автомобiлiв, незаконно затримували осiб, здiйснювали рiзного роду манiпуляцiї з грошовими банкнотами тощо, «колишнi» генерали з екранiв телебачення нагло брехали й вигадували нiсенiтницi про «терористичнi угруповання», «агресивно налаштованих людей», «невiдомих у чорних масках» i так далi, перевалюючи всю вину на активiстiв-опозицiонерiв. Деякi з цих генералiв ОВС сьогоднi на тих же посадах, що й тодi, або вищих. Серед тодiшнiх посадовцiв силових вiдомств, якi часто виправдовувалися i вiшали телеглядачам локшину на вуха, був i Михайло Корнiєнко — перший заступник мiнiстра МВС Миколи Бiлоконя, а пiсля зняття з посади мiнiстра внутрiшнiх справ Юрiя Луценка вже (i знову!) повернувся на свою колишню посаду.
«Я не знаю, як ми вiд цього всього вiдмиємося, — сказав уже пiсля Помаранчевої революцiї на однiй iз прес-конференцiй соратник пана Корнiєнка по службi, теж генерал Геннадiй Москаль. — Правоохоронцi восени 2004 року були iнструментом полiтичної боротьби». Щодо пiдпалу львiвської газети «Поступ», за словами Геннадiя Москаля, були залученi працiвники обласного УМВС. «Вибачте за наших працiвникiв, але це зробили вони», — каявся тодi генерал. Не секрет, що в ту криваву пору всi обласнi структури ОВС суворо пiдпорядковувалися Києву.
Недарма ж Вiктор Ющенко пiдписав указ, яким припинив дiю постанов уряду про призначення заступникiв мiнiстра внутрiшнiх справ Василя Цушка. Та тiльки, на жаль, пiдписав...
А сам Василь Цушко, як тiльки обiйняв нову для себе посаду, поставив особовому складу вiдомства завдання — налагодити роботу з прокуратурою, СБУ, судами. I тут, як не дивно, пан Цушко не був оригiнальним, бо точно таке завдання перед своєю армiєю правоохоронцiв ставив i Микола Бiлоконь. Для чого це їм треба? А для того, аби цi наведенi вiдомства, на випадок, якщо щось станеться, змогли хутенько «зам’яти» проблему.
На недавнiй прес-конференцiї у Чернiговi я запитав у кандидата в народнi депутати вiд Соцiалiстичної партiї України В.Цушка про те, чому й досi дiяльнiсть спецструктури МВС є неконтрольованою органами прокуратури, якi повиннi згiдно з чинним законодавством здiйснювати нагляд за дотриманням законностi.
Дивною була вiдповiдь на це запитання. «Якщо є окремi факти, що хтось когось прослуховує, — вiдповiв Цушко, — то заявляйте, i ми будемо на це реагувати». Але ж суть запитання зводилася зовсiм до iншого.
У нашiй країнi дiє державна мережа, дiяльнiсть якої i зараз є супер таємною та не контролюється жодним «правовим» органом. А це дуже небезпечно. Адже структурнi пiдроздiли саме цiєї служби дiяли не в правових рамках i пiд час президентської кампанiї та й пiзнiше в усiх регiонах держави.
На прес-конференцiї мiнiстр внутрiшнiх справ подiлився своїми враженнями щодо того, чому його називають «колгоспником». «Я ставлюся до цього цiлком спокiйно», — сказав вiн i додав, що вважає себе ковбоєм, а ковбой, за його визначенням, це погонич скота. Отакої! Значить, якщо Цушко — ковбой, то хто ж тодi худоба?

Сергiй КОРДИК, оглядач «Сiверщини» з прав людини.