140-й ранок Широкої війни
Не знаю, чому цю квітку обзивають коров'яком - якраз корови її і не їдять. А по-нашому вона зветься поетично - дивина скіпетровидна. І стоять її свічки, світять жовтим маяковим проблиском на збережених від обжорства агрохолдингів лугах, наче наші молитви до Неба про перемогу у війні, яка не змовкає.
Що змінилося за проминулі десять днів?
Принципово - нічого, крім хіба замериканського скандалу щодо глави офісу Зеленського Єрмака. І що тільки не наговорюють тепер на нашу землячку з Носівки Вікторію Кульгейко (за чоловіком - Спартц): один поважаний мною чоловік навіть сказав, що йому видно - Вікторія книжок не читає... Хтозна чи це нам треба знати, але принаймні, вона радить аналізувати наші сьогоднішні події в аналогії до другої світової війни. І пригадується, як Вінстон Черчілль читав книгу про вторгнення Вільгельма Завойовника під час норвезької операції своєї армії. Черчіль - переможець у другій світовій...
ЗСУ продовжують нарощувати сили для контранаступу, а головне - продовжують чистити склади росіян: он у Новій Каховці детонація йшла 12 годин! Кажуть, що там наскладали біля тисячі тонн смертоносних подарунків від брацкава расєйскава народа. За три тижні українці знищили 30 складів зброї - більше, ніж по одному в день! Сьогоднішня ніч була яскравою у Луганську - нарешті колаборанти можуть втішитися своєю брехнею про 8-річні обстріли Донбасу... І - спасибі американському народу за "Хаймерси", які так прицільно очищають і захищають нас від росіян!
А Головне управління розвідки міністерства оборони відзвітувало про блискучу операцію - на території окупованої Херсонської області знищили охорону тимчасової російської тюрми і звільнили п'ятьох українців - певно, той один військовий, що був там разом з цивільними, дуже для нас важливий. Але більш важлива українська зухвалість.
І ні-ні, ми не знаємо чому вибухають склади на території самої Росії, хто кидає вибухівку у військкомати. Проте хай у Брянській, Курській, Воронезькій та Ростовській областях трохи потрусяться, щоб хоч приблизно уявити що доводиться переживати українцям через їхню зомбованість і боягузство, яка й дозволяє російську агресію.
Щоправда, РФ починає все гучніше тріщать. Листівки в Калінінграді з зображенням українського на німецького прапорів, листівки в Саранську про відміну виборів старійшини\інязора ерзянського народу, бунт жінок- буряток проти відправлення їх чоловіків на війну в Україну і, як наслідок - біля 500 солдатів- бурятів відмовляютья воювати. А ще й Путін помага: щойно він увів у дію рішення про заборону керівнику Татарстану титулуватися президентом - тільки главою республіки. А Татарстан, нагадаю, юридично має всі конституційні підстави для проголошення незалежності. За допомоги Казахстану, ім'я президента якого зневажливо перекручує Путін, татари таки проголосять незалежність. Ось і інязор народу ерзя Сиресь Боляєнь говорить про розпад РФ - а в нас він підполковник ЗСУ Олександр Болькін...
Біля 50 вбитих у мирному місті Часів Яр, щоденні обстріли Миколаєва і Харкова - це реальність, яка втомлює уже єеропейців, а українцям доводиться з цим жити. І вже навіть статистика прикордонної служби показує наростання нашої люті - числа виїжджаючих і в'їжджаючих зрівнялися. А ще ж десятки тисяч українців Росія тримає в концтаборах, тобто у фільтраційних і біля 30 відсотків чоловіків фільтрацію не проходять. Що з ними далі?
Наразі зять мого товариша самомобілізувався і я знаю тільки одного чоловіка, що уникає мобілізації. Українці не втомилися воювати і цим знову дивуємо світ. Давайте побільше "Хаймерсів" і "Цезарів" і ми захистимо вас, бюргерів, сеньйорів і месьє!
...І ранок прийшов у нечуваному холоді для середини літа, і налетіла сарана на поля Кубані, а українці стискали кулаки, дивлячись на випалені війною поля Таврії та били росіян скрізь, куди діставала їх священна лють. І молилися до первоверховних апостолів Петра й Павла, які розкривали пута тюрем, щоб розірвалася і велика тюрма народів під лукавою назвою "Російська Федерація". І відповідав Господь ураганом у Санкт-Петербурзі, сараною на Кубані, пожежами у Красноярському краї, вибухами на російських залізницях і зростаючим числом повідомлень у російські сім'ї про вбивство їх чоловіків у чужій для них Україні, яку знов-таки лукаво їх привчили вважати своєю.
Василь ЧЕПУРНИЙ
Що змінилося за проминулі десять днів?
Принципово - нічого, крім хіба замериканського скандалу щодо глави офісу Зеленського Єрмака. І що тільки не наговорюють тепер на нашу землячку з Носівки Вікторію Кульгейко (за чоловіком - Спартц): один поважаний мною чоловік навіть сказав, що йому видно - Вікторія книжок не читає... Хтозна чи це нам треба знати, але принаймні, вона радить аналізувати наші сьогоднішні події в аналогії до другої світової війни. І пригадується, як Вінстон Черчілль читав книгу про вторгнення Вільгельма Завойовника під час норвезької операції своєї армії. Черчіль - переможець у другій світовій...
ЗСУ продовжують нарощувати сили для контранаступу, а головне - продовжують чистити склади росіян: он у Новій Каховці детонація йшла 12 годин! Кажуть, що там наскладали біля тисячі тонн смертоносних подарунків від брацкава расєйскава народа. За три тижні українці знищили 30 складів зброї - більше, ніж по одному в день! Сьогоднішня ніч була яскравою у Луганську - нарешті колаборанти можуть втішитися своєю брехнею про 8-річні обстріли Донбасу... І - спасибі американському народу за "Хаймерси", які так прицільно очищають і захищають нас від росіян!
А Головне управління розвідки міністерства оборони відзвітувало про блискучу операцію - на території окупованої Херсонської області знищили охорону тимчасової російської тюрми і звільнили п'ятьох українців - певно, той один військовий, що був там разом з цивільними, дуже для нас важливий. Але більш важлива українська зухвалість.
І ні-ні, ми не знаємо чому вибухають склади на території самої Росії, хто кидає вибухівку у військкомати. Проте хай у Брянській, Курській, Воронезькій та Ростовській областях трохи потрусяться, щоб хоч приблизно уявити що доводиться переживати українцям через їхню зомбованість і боягузство, яка й дозволяє російську агресію.
Щоправда, РФ починає все гучніше тріщать. Листівки в Калінінграді з зображенням українського на німецького прапорів, листівки в Саранську про відміну виборів старійшини\інязора ерзянського народу, бунт жінок- буряток проти відправлення їх чоловіків на війну в Україну і, як наслідок - біля 500 солдатів- бурятів відмовляютья воювати. А ще й Путін помага: щойно він увів у дію рішення про заборону керівнику Татарстану титулуватися президентом - тільки главою республіки. А Татарстан, нагадаю, юридично має всі конституційні підстави для проголошення незалежності. За допомоги Казахстану, ім'я президента якого зневажливо перекручує Путін, татари таки проголосять незалежність. Ось і інязор народу ерзя Сиресь Боляєнь говорить про розпад РФ - а в нас він підполковник ЗСУ Олександр Болькін...
Біля 50 вбитих у мирному місті Часів Яр, щоденні обстріли Миколаєва і Харкова - це реальність, яка втомлює уже єеропейців, а українцям доводиться з цим жити. І вже навіть статистика прикордонної служби показує наростання нашої люті - числа виїжджаючих і в'їжджаючих зрівнялися. А ще ж десятки тисяч українців Росія тримає в концтаборах, тобто у фільтраційних і біля 30 відсотків чоловіків фільтрацію не проходять. Що з ними далі?
Наразі зять мого товариша самомобілізувався і я знаю тільки одного чоловіка, що уникає мобілізації. Українці не втомилися воювати і цим знову дивуємо світ. Давайте побільше "Хаймерсів" і "Цезарів" і ми захистимо вас, бюргерів, сеньйорів і месьє!
...І ранок прийшов у нечуваному холоді для середини літа, і налетіла сарана на поля Кубані, а українці стискали кулаки, дивлячись на випалені війною поля Таврії та били росіян скрізь, куди діставала їх священна лють. І молилися до первоверховних апостолів Петра й Павла, які розкривали пута тюрем, щоб розірвалася і велика тюрма народів під лукавою назвою "Російська Федерація". І відповідав Господь ураганом у Санкт-Петербурзі, сараною на Кубані, пожежами у Красноярському краї, вибухами на російських залізницях і зростаючим числом повідомлень у російські сім'ї про вбивство їх чоловіків у чужій для них Україні, яку знов-таки лукаво їх привчили вважати своєю.
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |