Діабет - хвороба лідерів...

Пропонуємо розмову з лікарем, яка поєднала східну філософію із західною практикою і встановила прямі достовірні зв'язки між нашим мисленням і здоров'ям. Ольга Петрівна Кузьменко - професійний лікар з 30-ти-літнім досвідом роботи, хірург, нейрохірург, рефлексотерапевт, електрофізіолог. Керівник авторської Школи практичної психофізіології.

-- Ольго Петрівно, ви професійний хірург, нейрохірург, пропрацювали багато років в офіційній медицині. Розкажіть, як і чому ви стали цікавитися східними практиками зцілення?

-- Мене завжди цікавили різні підходи до діагностики і лікування людини. Після того, як в нашій країні була офіційно дозволена рефлексотерапія, я пройшла навчання в Інституті вдосконалення лікарів, на кафедрі професора В.С.Гойденко.
Пройшла практику у японських фахівців.
"Взнай все і вибери краще", - повчання з Біблії, вибрати краще для пацієнта - це нормальне ставлення лікаря, який повинен знати максимум, щоб ефективно лікувати людей.

У чому головна відмінність "західного", офіційно визнаного підходу до лікування і східного, скажімо, нетрадиційного підходу?

"Західний", в моєму розумінні - це більше фармакологічний підхід. Коли не вистачає якихось хімічних елементів, їх намагаються заповнити медикаментами. "Західний" підхід до здоров'я людини обмежений - розглядаються лише проблеми фізичного тіла. Східний підхід тонший - тут враховується і береться до уваги, те, що кожна людина - індивідуум, кожна людина - величезний світ емоцій, відчуттів, думок. Східний підхід - це правильний спосіб життя, правильне харчування, правильне ставлення до себе і до навколишнього світу, до людей, і Космосу.
Якщо "західний" підхід говорить про лікування тіла, то східний підхід - це відновлення здоров'я людини на фізичному і психологічному рівнях.

Яким чином ви поєднували в своїй медичній практиці цих два підходи?

Я працювала в лабораторії травм хребта і спинного мозку, де займалася електрофізіологічними дослідженнями. Пацієнти, які до мене приходили, перевірялися стандартними лабораторними і клінічними дослідженнями, додатково я перевіряла їх за допомогою східних методів. Мої пацієнти багато розповідали про себе, один про одного, і я стала помічати, що люди з певними захворюваннями мають відповідні якості і риси характеру. Таким чином, був зібраний величезний статистичний матеріал і встановлені певні закономірності.
Який вислів ви вважаєте вірним - "в здоровому тілі здоровий дух" чи "здоровий дух - здорове й тіло"?
Первинним я рахую свідомість. Причина захворювань у дусі людини, в духовності, в думках та емоціях.

У чому, на вашу думку, виражається духовність людини?

Мені дуже подобається такий вислів: духовність - це міра відповідальності людини перед собою і навколишнім світом. Духовність, це перш за все - доброзичливість. Бажаючи благополуччя собі та іншим, людині необхідно здійснювати шляхетні вчинки. А отримуючи досягнуте, обов'язково дякувати.

Чи можна сказати, що кожна негативна думка або емоція відкладається в якомусь певному місці в організмі?

Так, можна. Кожна негативна емоція людини викликає спазм конкретних м'язів, спазми м'язів викликають порушення кровопостачання конкретних внутрішніх органів - починаються захворювання. "Хронічні" негативні емоції - хронічні захворювання людини. Всі знають шкідливі звички людини - тютюнокуріння і алкоголізм, про які "Міністерство здоров'я застерігає". Але не менш небезпечна - шкідлива звичка людини негативно думати.

Багато відомих людей дають своє трактування відповідності хвороби людини її психологічному, душевному і духовному станам. Ви використовували їхній досвід?

Мій досвід - це 30 років лікарської практики. З чимось я погоджуюся, щодо багатьох речей маю свою точку зору. Я все більше переконуюся в тому, що в основі всього дотримання Вищих Духовних Законів, даних людству Великими пророками, Вчителями і самим Богом. На своєму досвіді, я особисто переконалася, що дотримання заповідей може не лише запобігти, але і значно, інколи миттєво прискорити позбавлення багатьох захворювань. І починати лікування треба з усвідомлення і виправлення своїх духовних помилок. У роки соціалізму - поняття "духовність" людини було знівельовано, розрізняти "що таке добре і що таке погано" дітей учили за С.Маршаком, на жаль.

Давайте спробуємо розглянути з точки зору психології якесь конкретне захворювання. Наприклад, таке поширене явище, як панкреатит (запалення підшлункової залози) і діабет. Що можна сказати про людину, яка страждає на ці захворювання? У чому причина виникнення хвороби?

Це зазвичай вольові, сильні і розумні люди, які володіють лідерськими якостями і хочуть, щоб люди довкола них робили все так, як вони цього бажають. Спробуйте лише не послухати їхньої "розумної поради"! Така людина не дає волі іншим людям, і через це у неї виникають спазми в сонячному сплетінні, порушується іннервація підшлункової залози, і виникає проблема. Вони не бажають підкорятися, вони хочуть керувати і контролювати ситуацію - в сім'ї, на роботі, де завгодно.

Активно працюючий мозок "керівника" вимагає "швидких вуглеводів" - йде навантаження на весь організм, зокрема, на підшлункову.
Цікавий приклад. Я спілкувалася з жінками-бухгалтерами, одна з них, взнавши, що я лікар, каже: "У мене цукровий діабет, що порадите?". Я відповідаю: "намагайтеся не тиснути на тих, що оточують, враховуйте їх думку". "Ну, що Ви!, - кажуть її колеги, - Марія Іванівна просто ангел, жодного слова всупереч не скаже". "Так, - зніяковіло відповідає Марія Іванівна, - я така, все добре, лише в сімейному житті не пощастило, багато років намагалася виховувати чоловіка, а він замість цього спився і став алкоголіком, я і знову з ним борюсь, уже 20 років марно". Бореться 20 років!!! 20 років безуспішної боротьби довели людину до діабету. А може, треба було прийняти його таким, яким він був, або виходити заміж вже за "вихованого"?

Але як же тоді просто давати поради людям?

Порада - це лише порада, і не треба намагатися її нав'язувати, так, щоб її обов'язково виконали. Завжди потрібно давати свободу вибору іншій людині. У одному Священному писанні сказано, що є єдиний гріх - це гріх обмежити суще, своє власне та інших людей. А люди, які страждають панкреатитом, тим більше цукровим діабетом, зазвичай обмежують суще інших людей, за що і страждають. Ми називаємо це "гріхом нав'язування добра".

Що можна порадити таким хворим?

"Покірливі успадковують Землю" - набуваючи цієї якості, можна позбутися панкреатиту. Людина повинна вчитися, чому завгодно - просто для того, щоб приймати інформацію від інших людей з повагою і вдячністю. Може це будуть танці, в'язання, китайська мова - не має значення, людина повинна зрозуміти, що всі ми "Учні", а вершити долі інших - не наше завдання. Кожен повинен мати свій досвід і право на власну думку в своєму особистому житті.

На фізіологічному рівні панкреатит - це підвищене вживання цукру, коли людина їсть все підряд. А такий стан, як любов, знижує апетит. Чи можна завдяки цьому почуттю вилікувати панкреатит?

Любов - це гармонійний стан людини в житті. А коли у людини гармонійний стан, енергію вона отримує від сонця, від повітря, від води, від позитивних емоцій, і їй не потрібно так багато їжі для здобуття енергії. Відомо, що коли гармонія і любов відсутні, людина починає їсти солодке, тому що солодке знімає стрес. Навіть діти люблять солодке тому, що батьки приділяють їм мало уваги. Тому, безумовно, любов - це лікування панкреатиту і не лише.

Спадкова схильність до захворювань, за даними Всесвітньої Організації Охорони здоров'я, складає 15%. Ви згідні з цим?

На мій погляд, є лише два спадкові захворювання - ідіотизм і гемофілія. Інших немає.

Але ж кажуть, що діабет - це спадкове захворювання.

Ні, це не так. Повторюється з роду в рід спадкова схильність до неправильного способу мислення, життя та вчинків. Просто батьки неправильно виховують дітей, які згодом повторюють помилки батьків. В основному, захворювання - це наслідок безграмотного виховання і світобачення.

Час і Події American Ukrainian weekly full-color newspaper.url