"Казки Віденського лісу" в Чернігові. ВІДЕО

Господарями другого дня ХХ Міжнародного фестивалю “Слов'янські театральні зустрічі ”, що проходить у Чернігівському обласному академічному музично-драматичному театру ім. Т.Г.Шевченка, був Московський державний академічний театр оперети.
Глядачам був показаний спектакль "Казки Віденського лісу" знаменитого Штрауса, в якому глядачі мали змогу побачити знаменитих артистів: народних артистів Росії Лілію Амарфій і Віталія Мішле, заслужених Інару Гулієву і Леоніда Житкова. Приємна музика, запальні танці, комічні ситуації на межі фарсу - все це дозволяє відволіктися від повсякденних турбот і проблем. Цим і славиться оперета, тому і живе цей жанр ось вже протягом багатьох років.

Дивне, чарівне місце на землі, де все пронизане музикою Штрауса, де живуть герої його знаменитих оперет, де можна зустріти «Циганського барона», де з шелесту листя і щебет птахів народжується «Великий вальс». Тут панує веселість, чути сміх, а жарти і посмішки літають в повітрі, пурхаючи в ритмі найчарівніших польок і маршів. У цієї маленької країни є повелитель - «Король вальсу» Йоганн Штраус - і є віддані піддані - глядачі, які обожнюють оперети маестро. У такому місці не могла не народитися найнесподіваніша і чарівна оперета - «Казки Віденського лісу». У ній є все - і чудовий вокал, й інструментальна музика, і танець, й іронічні діалоги.

Мало хто знає, що Московський державний академічний театр, відомий своїми традиціями, починав свою історію в старовинному будинку, проданому князями Щербатовими на початку 20 століття місцевим купцям, які з допомогою молодих художників, перетворили цю будівлю в один з перших концертних майданчиків. І перший час оперету - в її "московському" виконанні - могли слухати тільки жителі білокам'яної, оскільки театральна трупа працювала тривалий час тільки стаціонарно. І лише з середини минулого століття колектив, котрий на той час уже добряче розрісся, почав виїжджати на широкомасштабні гастролі.

Талантам зірок московської оперети аплодували жителі Парижу, Риму, Нью-Йорку і навіть Токіо. Кажуть, дуже довгий час стійким шанувальником таланту Лілії Амарфій був сам Фідель Кастро... Міста Старого та Нового світу бажали бачити славетний театр саме у себе.

Важко назвати країну або місто, в якому б за весь цей час не встиг побувати на гастролях цей театр. Але саме в нетлінному творі Штрауса як ні в якому іншому можна оцінити дані провідних акторів Московського театру оперети.