Хронічний простатит: як розпізнати проблему і чому не варто лікуватися самостійно

Хронічний простатит - це тривале або рецидивуюче запалення передміхурової залози. Воно може мати бактеріальну природу, але часто перебігає як синдром хронічного тазового болю, коли симптоми є, а явний інфекційний збудник не виявляється.

Захворювання впливає на якість життя: чоловіка можуть турбувати біль, дискомфорт, порушення сечовипускання, сексуальні труднощі, тривога через повторні загострення. Через схожість симптомів із іншими урологічними станами важливо не ставити діагноз самостійно.

Основні симптоми

Хронічний простатит може проявлятися по-різному. Найчастіше зустрічаються:

• біль або дискомфорт у промежині, паху, яєчках, нижній частині живота;
• часте або утруднене сечовипускання;
• печіння чи дискомфорт під час сечовипускання;
• біль після еякуляції;
• зниження сексуального бажання або еректильні труднощі;
• періоди загострення і ремісії.

Температура, гострий біль, затримка сечі або кров у сечі потребують термінового звернення до лікаря.

Чому виникає хронічний простатит

Причиною можуть бути бактеріальні інфекції, інфекції, що передаються статевим шляхом, застій секрету простати, порушення кровообігу в малому тазі, малорухливий спосіб життя, переохолодження, нерегулярне статеве життя, хронічний стрес. У частини чоловіків симптоми підтримуються комплексом факторів, а не однією причиною.

Чим хронічна форма відрізняється від гострої

Гострий простатит зазвичай має різкий початок: високу температуру, сильний біль, виражене порушення сечовипускання, загальну слабкість. Хронічний процес часто перебігає хвилеподібно: симптоми то посилюються, то майже зникають, через що чоловік може довго відкладати консультацію.

Небезпека в тому, що без діагностики складно відрізнити хронічний бактеріальний простатит від синдрому хронічного тазового болю, аденоми простати, уретриту, циститу чи інших станів. Лікування для цих ситуацій буде різним.

Як проходить діагностика

Уролог збирає анамнез, проводить огляд, оцінює симптоми, може призначити аналіз сечі, мазки або ПЛР-тести на інфекції, бакпосів, УЗД простати, дослідження секрету передміхурової залози, спермограму чи інші аналізи за показаннями.

Масаж простати іноді використовують у комплексі лікування або для отримання секрету простати на аналіз, але він має протипоказання і повинен виконуватися медичним спеціалістом. Детальніше про процедуру можна переглянути на сайті, якщо лікар розглядає її як частину діагностики чи терапії.

Перед будь-якими маніпуляціями лікар має виключити гостре запалення, високу температуру, абсцес, підозру на злоякісний процес, виражений біль та інші протипоказання. Саме тому масаж простати не варто робити самостійно або за порадою без обстеження.

Як лікують хронічний простатит

Лікування залежить від форми захворювання. При бактеріальному простатиті можуть призначати антибіотики після підтвердження інфекції. Також використовують препарати для полегшення сечовипускання, протизапальні засоби, фізіотерапевтичні методи, корекцію способу життя, роботу з болем і тазовими м'язами.

Самостійний прийом антибіотиків або агресивні домашні процедури можуть погіршити стан, приховати інфекцію або спричинити ускладнення.

Що допомагає знизити ризик загострень

Після основного лікування лікар може рекомендувати регулярну помірну активність, контроль переохолодження, достатній питний режим, лікування інфекцій, нормалізацію статевого життя, роботу зі стресом і м'язами тазового дна. Ці кроки не замінюють терапію, але можуть зменшити частоту повернення симптомів.

Хронічний простатит потребує спокійної, поетапної діагностики. Якщо симптоми повторюються, краще звернутися до уролога, визначити форму захворювання і підібрати лікування, яке впливає на причину, а не просто тимчасово приглушує прояви.