Ви самі підтвердили те, що Президент ніяким чином не контролює уряд, а відповідно не може нести повну відповідальність за економічну ситуацію в державі. Ви можете мені сказати: "А як же Національний банк, який є підконтрольний Президенту". Національний банк займається монетарною політикою держави, але аж ніяк не економікою в цілому. І не Нацбанк винен в тому, що зупиняються експортноорієнтовані підприємства, відповідно зупиняються валютні надходження в держави і курс гривні по відношенню до всіх валют падає. Не Нацбанк видавав по 1 тис. грн. вкладникам Ощадбанку, тим самим розкручуючи маховик інфляції. На ту одну тисячу не було відповідної кількості товарів Українського виробництва. І так далі. До речі Ви так і не назвали жодного плюса від Уряду ЮТ і її особисто.
п. Терещенко Андрію Олеговичу Сергій Кордик, тут не причому, матеріал поставив я, а отже й несу за нього відповідальність. Страшних матів у цьому вірші немає, та й не думаю я, що молодь буде дізнаватися про чарівну українську мову, читаючи інформаційноий сайт газети "Сіверщина". А Ви до речі не помітили, що останнім часом зникли матюччя на парканах?
Сиджу в редакції, щось награю на балалайці, одягнутий в зручну і теплу толстовку. Болить нога, бо ліву пятку натер неякісний лапоть. Перетворення на москаля триває...
Отже, за етнічним складом на першому місці – росіяни-напівкровки (тобто особи неросійського походження, які потім поступово асимілювалися), потім ідуть євреї (10%) та українці (7%). Також чимало німців, поляків, кавказців, французів, вихідців з Уралу, Поволжя та Середньої Азії. Сюди також записано донських козаків Єрмака Тимофійовича та Степана Разіна (останні москвинами себе аж ніяк не вважали, як, до речі, і багато їх одноплемінників). Серед "русскіх" опинилися такі особистості, як Баграмян, Багратіон, Барклай-де-Толлі, Айвазовський, Марінеско, Рокосовський, Довженко, Мікоян, Корольов, Блок, Пастернак, Ковпак, Вернадський і багато інших.
Ще одну цікаву обставину вдалося з’ясувати, проводячи моніторинг "п’ятиста найдостойніших": виявляється, "білий рух" в Росії в часи так званої "громадянської війни" був по своїй суті "нєрусскім" явищем. Мало того, що соціальною опорою йому служило козацтво та поміщицтво, в основному з когорти неросійських народів, але навіть керівництво складалося з етнічних німців, поляків, українців, прибалтів, кавказців. Дивіться самі: Врангель – етнічний німець, Юденіч – вихідець з родини балтійських дворян, Колчак – нащадок українських козаків, в якому була також турецька, сербська і хорватська кров, Корнілов – калмик за походженням, Калєдін і Краснов – донські козаки. Навіть найзапекліший російський шовініст Антон Денікін – наполовину поляк по матері.
Отака от "нерусская" Росія виходить! Виявляється, "хлібосольний" русскій народ так нічого путнього самотужки і не створив. Держава російська скористалася послугами іноземців, асимілювавши їх, перетворивши на безбатченків, вбивши їм в голову байку про "вєру, царя і отєчєство" (за радянських часів – "вєру" в світле майбутнє, в комуністичну партію і пролетарський інтернаціоналізм). Етнічних же росіян держава переконала в тому, що їм в цьому житті не потрібно нічого, окрім усвідомлення визначної місії Росії в цьому світі (і пару бутлів горілки). На цій тупій вірі і трималася російська держава – від Івана Грозного і аж до Дмітрія Медвєдєва, а привабливий образ їй створювали вихідці з чужих країн.
Ви можете заперечити: а як же Суворов, Пушкін, Лермонтов, Достоєвський? Так само! В Суворова предки – шведи, в Лермонтова – шотландці, в Пушкіна – одразу декілька національностей, в Достоєвського – українці. Навіть найвідоміші російські політики-тирани – не росіяни за походженням, окрім, можливо, Петра І. Яскраві приклади – Катерина ІІ і той же Сталін. Та що казати, якщо нещодавно по українському телебаченню пройшла інформація про те, що дід президента сучасної Росії Дмітрія Медвєдєва був головним рабином Санкт-Петербурга. Cергій Багряний, веб-портал "Коломия"
п. Андрію, давайте тоді домовимося так. Ви напишите свій варіант статті, чи розслідування про дії чернігівської райадміністрації, скиньте мені на мило[email protected] і я його поставлю.
Щоб не було зауважень, матеріал переведено з рубрики "Кримінал" у рубрику -"Україна сьогодні". Адже якщо взяти все філософські, вся ці гризня нагадує вовтуження пауків у банці, відбувається вона на всіх рівнях. Ми націоналісти вважаємо, це політичне утворення Україною лише за формою, а не за змістом. Який до біса захист народу, коли у переважної більшості цих бариг-депутатів-чиновників в одному оці долар, а в іншому -євро? В мене до речі, ніколи не викликали довіри різноманітні діячі, що примазалися свого часу до "Пори" (в даному випадку "жовтої". Заробітчани у кращому випадку. Олександр ЯСЕНЧУК
Знаю багато знайомих та й сам частково опинявся у подібних ситуаціях. Моя родина, мала торгові "точки" на ринку "Вісла" азербайджанці витіснли, спрацювало певно те, що вони підтримують один одного - "побутовий" націоналізм. Тільки за минулий рік 6 разів втрачав гаманець, 5 разів повертали, один раз ні. Бо він пропав на ринку. Знайомі міліціонери розповідали, що там "шустрять" цигани. Відносно розділення на "свій" та "чужий" то це придумано не у середні віки, а це є одна з фундаментальних психологічних установок особистості, довів здається Карл Юнг. Відносно порівняння німців та вєтнамців це некоректно. Німці - це близький нам індоєвропейський народ.
Цікаво. Мені здається ітакими діями те ж, націоналісти навпаки росуть в очах громадськості. Націоналістичний рух на сході україни та на півдні зараз розвивається небаченими темпами, утворюються нові організації, відбувається пошук нових ідей. Порівняйте ситуацію в Чернігові років 5 назад і зараз.
Та мені теж було цікаво хто такий Щорс? тим паче,що до сих пір деякі націонал-комуністи визнають його за свого. Нещодавно відвідав м. Щорс, зайшов до музею. Виявляєтся Микола Щорс ніколи не знав і не говорив українською. Його мама і тато були білорусами, і балакав він відповідно по-білоруськи. Розстрілювали вояків армії УНР котовці, росіяни одурманені більшовицькою пропагандою.
ійсно є реальна брехня а є статистика. Про іньші області писати не буду там не був. Напишу про Чернігівську. У нас 95% українці. В Чернігові функціонує 1-а повністю російськомовна школа це № 6, до неї можна додати ше № 31 - на її бащі існує філія МГУ (О). + у всіх школах вивчається російсько мова. (Навіщо вона краще б он англійську вчили - О.Я.). Тільки вчора зайшовши у школу № 3 ім. Б. Хмельницького ( одна з центральних шкіл міста) побачив на стіні плакати - "Неделя русского язика". Таку ж саму картину спостергігав і в школі № 34. І хто кого пригнічує?
Брешеш москалю, брешеш. Причина зовсім в іношому. При владі зараз в державі колишні комуністи. Відносно зміни маршруту, то тут вийшов прокол. вул. Ірининська де це трапилося ЄДИНА вулиця де не можна пройти на Хрещатик (наприкінці вузенькі сходи). Читай москалю, це народжується нова сила, яка обєднавшисз з братським російським народом знищить твій масонсько-москальський Кремль.
1. В данном случае стыдно за миллионы гигабайт лживой мнформации которая выливается на уши доверливых россиян. Стыдно когла слишиш когда по ОРТ рассказывается как ущемляется русский язык в Украине, как злые бандеровцы унижают русских и т.д. 2. Официальная Москва обеспокоена ущемлением прав русскоязычных граждан Украины.
Об этом идет речь в опубликованной вчера статье Министра иностранных дел России Сергея Лаврова «О кавказском кризисе и украинской политике России».
«Серьезную обеспокоенность вызывают действия Украины по дискриминации и фактическому вытеснению из всех сфер жизни русского языка, ущемлению тем самым прав миллионов русскоязычных граждан Украины», - говориться в статье.
Лавров отметил, что Россия не может согласиться и с псевдоисторической трактовкой Киевом событий, связанных с голодом 30-х годов в СССР – «как некоего «геноцида украинского народа», что просто оскорбительно по отношению к памяти миллионов жертв голода других национальностей», - це так не сама цікава брехня, а так знайдена за декілька секунд.
Ввжаю звільнення Черниша, апогоєм бездарної кадрової політики. Черниш нормальний мужик, патріот. А той хто пише про розкрадання, нехай подивиться на свого шефа.
Наскільки я памятаю, кіряти ходили православні в минулому році на Вал. А одного разу трапився кумедний випадок пішли два захисники Росії випити кагорчику, та й почали один одному анекдоти розповідати, та такі анекдоти цікаві були, що їм на голову УНСОвець (який чогось там сидів) звалився. В двох переляк, в одного травми.
Хто буде новий архієрей? Можливо сюди пришлють Дрогобицького Матфея (бо нібито на його місце піде Євстратій)? Чи когось із молодтх ирхімандритів з Київа, скоріш за все 2-й варіант.
Прподовження: Церква не збирається бути суддею у справі людини, яка сама вибирає як їй жити і які стосунки будувати: чи створювати сім’ю, ростити нащадків, чи вступати в одностатеві зносини які осуджуються Богом, «…якщо місто Содом та Гоморру, засудивши на знищення, спопелив, показавши приклад майбутнім нечестивцям…»(Петр. 2. 6)
Але у житті буває і так, що людина сама загибаючи спокушає інших, тягнучи за собою у пекло. Буває і так, що людина бачить загибель брата свого і мовчить, насолоджуючись спогляданням блуду. Про все це преподобний Ісаак Сирин говорить: «Знай, що якщо від тебе вийде вогонь (спокуси) і попалить інших, то Бог від руки твоєї візьме душі, опалені вогнем твоїм. І якщо від тебе виходить вогонь і насолоджуєшся ним, то на суді будеш у числі спільників їхніх».
А прп. Іван Листвичник повчає: «Між нечистими духами є такі, які лукавіші інших. Вони задовольняються тим, щоби одних ввести у гріх, але радять нам і інших мати спільниками зла, щоби накликати на нас люті муки. Бачив я чоловіка, який передав іншому свою гріховну звичку, потому ж, опам’ятавшись, став каятись і позбувся гріха, але навчений ним чоловік не перестав грішити, то покаяння його не було дійсним».
Знову хочу повторити, що церква не осуджує нікого, навіть найбільшого грішника. Церква має обов’язок застерегти і наставити на путь спасіння всіх відпавших, тому святитель Іван Золотоустий говорить: «Пагубним, направду пагубним є спілкування із порочними людьми. Не так швидко чіпляється зараза і проказа губить людей, що захворіли цією хворобою, як злі звичаї людей порочних», «Не обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї». (1 Кор. 15. 33)
Найбільше безумство, це дезінтеграція особистості, в сутності своїй є найбільшим збоченням людського життя, це результат прагнення людського жити по-своєму, а не по Божому, жити без закону Божого, тобто у беззаконні. І коли людина живе у гріху, коли мораль відступає на задній план, а наперед виходять похоті і злі звички, то пройде певний час і людина дасть відповідь за свій блуд. «Як Содом і Гоморра та навколишні міста, які подібно до них блудодіяли і ходили за іншою плоттю, зазнавши кари вогню вічного, поставлені як приклад…» (Іуди 1. 7). о. Роман Кіник, Чернігівська єпархія УПЦ КП, м. Чернігів
«Усе мені дозволено, та не все корисне ; все мені дозволено, та ніщо не повинне володіти мною» (Кор. 6, 12)
Багато розмов у наш час ми чуємо про мораль. Багато розповідають про спокуси між молодими людьми, про безпечний секс, про одностатеві шлюби. І, здається, все логічно, так повинно бути тому, що світ рухається вперед, розвиваються технології, люди досягають великого рівня розвитку і все було б чудово, якби не одне але: сотні і тисячі молодих, здорових людей із порушеннями та психічними розладами після так званої, вседозволеності: спиртне, наркотики, необдумані сексуальні стосунки, і після всього цього – чорна пустота, самотність, хвороби, «плач та скрегіт зубів».
Сьогодні я хочу продовжити розмову на тему толерантності і хочу толерантно, нікого не ображаючи, запропонувати всім християнам, а найбільше людям із нетрадиційною сексуальною орієнтацією ознайомитися із текстами Святого Письма та висловами Святих отців, що стосуються цієї проблематики:
«…так само і чоловіки, облишивши природне єднання з жіночою статтю, розпалювались похіттю своєю один до одного, чоловіки на чоловіках сором чинячи, одержуючи в собі самих належну відплату за свій блуд…» (Рим. 1, 27). Преподобний Єфрем Сирин про блуд повчає: «Якщо на дворі не даєш назбируватися нечистотам, то не давай і в середині себе посилюватися тілесним похотям».
У Старому Заповіті, в книзі Левит, є такі слова: «Не лягай з чоловіком як з жінкою: це мерзенність» (Левит18. 22)
Отже такі стосунки є гріхом перед Лицем Божим. Дехто запитує: Чи логічно церкві порушувати питання сексуальних збочень і чи взагалі потрібно? Я вам відповім: «Потрібно і логічно, бо все це є гріхом, а мовчати на гріх значить бути причетним до гріха.» Як розпізнати гріх і що таке гріх?.. «Це відступлення від Бога живого і животворчого. Це зрада, порушення присяги даної Богу при хрещенні. Це розорення святого, праведного і вічного Божого закону, спротив святій і благій волі благого Бога. Це образа вічної нескінченної Божої правди, образа великого, безкінечного, неізреченного, страшного, святого, благого і вічного Бога, Отця і Сина і Святого Духа, перед Яким благоговіють блаженні душі, святі Ангели» ,- говорить Святитель Тихон Задонський.
А святий апостол Павло у своєму посланні до коринфян звіщає: «Невже не знаєте, що неправедники Царства Божого не успадкують? Не обманюйте себе: ні блудники, ні ідолослужителі, ні перелюбники, ні малакії, ні мужоложці» (1 Кор 6. 8). Бог любить усіх і хоче, щоб всі спаслися і мали життя вічне але нерідко людина сама себе позбавляє вічного блаженства та душевного спокою залишаючись у постійному шуканні гріха, а не Бога.
Гріх же звершує насильство над природою. Так, замість задоволення природа передається ненаситності, і замість втамування спраги – п’янству; замість шлюбу – блуду; замість правосуддя – безчоловічності; замість любові – розпусті. Тому потрібно обмежувати природу, щоби під управлінням вона не змогла більше аніж потрібно. Бо Спаситель сказав: «Якщо рука твоя чи нога твоя спкусить тебе, відсічи її і кинь від себе: краще тобі ввійти в життя вічне без руки чи без ноги, ніж дві руки і дві ноги маючи, бути кинутим у вогонь вічний. Коли око твоє спокушає тебе, вирви його і кинь від себе: краще тобі з одним оком у життя увійти аніж з двома очима бути вкинутими у геєну вогненну» (Мф. 18. 8-9). Звичайно, Господь звелів не члени тіла відсікати, які створив Сам, - Він вчить нас не звинувачувати природу у наших гріхах, каже преподобний Єфрем Сирин.
о. Роман Кіник, Чернігівська єпархія УПЦ КП, м. Чернігів