Нещодавня цьогорічна моя поїздка до Канева показала, що ріст грошових доходів людей (на 22,1%) позитивно вплинув на наших людей і на наше життя. По-перше, і до Києва і до Канева я їхав не в вонючих переповнених маршрутках, прозваних в народі собачими будками, а в комфортабельних автобусах, до Києва з Чернігова навіть в німецькому. По-друге, водії перестали бути жадібними і не беруть стоячих пасажирів. По-третє, і що головне, - всі люди, з якими я спілкувався під час поїздки були добрими, привітливими, доброзичливими, готовими допомогти, причому, - і молоді і мого віку і незалежно від статі. За всю поїздку мені попалися лише два жлоби і жодної жлобихи. За всю поїздку, і до Києва, і до Канева, на узбіччі доріг я не замітив жодної смітнинки, "наші" люди перестали викидати з машин сміття! Так що "покращення" в порівнянні з минулим роком є, і вони помітні. І головне з них - люди з ростом грошових доходів стають шляхетнішими.
Пане Сергію! А чому Ви Стрижень називаєте річкою? Ви що забули, що водотік, у якого немає водоохоронної зони шириною мінімум 50м, на якій Законом заборонено будь-яке будівництво та інший антропогенний вплив, це не річка, а сточна канава для побутових, фекальних, промислових, зливних з вулиць та доріг вод. Боріться за водоохоронні зони Стрижня, якшо вони будуть, то Стрижень сам очистиь свою воду без будь-яких витрат. Звичайно ж, сміття та бруд, що наші люди в Стрижень накидали прийдеться видалити. Головне - водоохоронна зона Стрижня, захистіть Стрижень від людьського(антропогенного) впливу на нього.
Пізно схопилися. Процес зайшов за лінію неповернення. Суспільство атомізовано, кожен сам за себе, всіх подолала жадоба наживи і споживацтва (потреблятства). І зміни ці сталися, дійсно-таки, на генетичному рівні.
Рухівські перебудівники ліквідували крупнотоварні високомеханізовані сільгосппідприємства, котрі працівали на високому агротехнічному рівні, кинули селянина в середньовічне одноосібництво, де неможливе ні сіво- ні сортозміни, ні сучасна агротехніка, де картопля вироджується, її виробництво збиткове і ми на Чернігівщині споживаєммо єгипетську картоплю - дешеву і сортову. Краще було б радянські сільгосппідприємства віддати в руки спеціалістів за одну гривню в приватну власність, ніж ділити між одноосібниками, а фактично грабувати і розтягати. Захистити нашого картопляного одноосібника від дешевої та якісної іноземної картопі в зоні вільної торгівлі не можливо. В радянські часи Урал споживав чернігівську картоплю та черкаський цукор, а в перебудованій Україні Черкаси та Чернігів їдять єгипетську картоплю, польські цукор та свинину, американську курятину, а наші селяни вимирають від безвиході. Пане Василю! Я вже рік як засекретився та став анонімом. А ви постійно видаєте мою персональну дану - моє прізвище. Не робіть цього.
Похіхікаєте, шановні, коли Росія, як удав кролика, втягне Україну в митний союз, а суверенітет України наблизиться до суверенітету Корякії. А ми, як коміки (жителі Комі, чий газ росіяни продають нам по грабіжницькій ціні), будемо спостерігати як росіяни розпоряджатимуться нашими багатствами і, як тіж коміки, занепадати і вимирати. Вони вже прихватизували значну частину наших підприємств і, навіть, земель. На жаль, "Просвіта" цих явищ, тенденцій і процесів не бачить і здатна лише по-хлопчацьки хіхікати. Збирати землі - вже багато століть є невгамовною національною ідеєю росіян. В запалі цієї ідеї вони й нам дещо назбирали. Росіяни - нація політична, а не етнічна, "Просвіта" й цього не розуміє і тримає курс на побудову єтнічної української націїї. Не вийде.
Факти для роздумів і коментарів. Цього року 98 відсотків майбутніх абітурієнтів здають тест з української мови та літератури і лише 2 (два) відсотки з російської мови та літератури. Як ви думаєте, шановні, чиєї роботи це результат: міністра Табачника, "Просвіти", чи ще когось, чи чогось?
Я знав Леоніда Мефодієвича, наші садиби в М. Коцюбинського були рядом. І мене, політично нейтрального та іронічно-критично налаштованого до всіх партій і напрямків без винятку, постійно дивувала його політична активність, причому не словесно-піарна, як у деяких його керівних однопартійців, а практична і ділова, на практичну партійну роботу він тратив більше часу, ніж я на садоводство. Мир душі твоїй сусіде, нарешті ти заспокоївся.
Жаль. На лисичанській "Донсоді" 1957 року я, тоді третьокурсник хіммашу КПІ, проходив практику в якості слюсаря-ремонтника. А чому українці не скуповують заводи в Росії?
Співвідношення валового внутрішнього продукту(ВВП) в розрахунку на душу населення в Україні, Білорусі і Росії 1 : 2 : 3. Таке ж і співвідношення між зарплатами і пенсіями в наших країнах. Хто більше виробляє, той краще живе. Посмію стверджувати, що співвідношення "Ємелів" в наших країнах зворотнє, у нас їх більше. Нещодавно купив популярний плаский телевізор LG. Ви думаєте його зробили на чернігівському радіозаводі? Ні - в Рузі Московської області, а наш радіозавод байдикує і розкрадається. Білоруси зі сміхом фоткають наші старенькі, розбиті, латані-перелатані , іржаві та грязні тролейбуси як динозаврів. А чернігівський автозавод, що може виробляти сучасні тролейбуси, теж байдикує, як Ємеля.
0
